Заліщицька районна державна адміністрація
48600, м.Заліщики, вул.С.Бандери, 15-Б
 
укр рус eng
Пошук
Розширений пошук

Опитування

.
На головну

Інформує ГУ ДФС в Тернопільській області


З 1 січня 2016 року проіндексовано ставки екологічного податку

 

Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) проіндексовано ставки екологічного податку, що діяли у 2015 році:

1)        за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (крім двоокису вуглецю), що затверджені п. 243.1-243.3 ст. 243 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), на 26,71%, а за викиди двоокису вуглецю (п. 243.4 ст. 243 ПКУ) – на 26,92%;

2)        за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти (п. 245.1-245.2 ст. 245 ПКУ) – на 26,72%;

3)        за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах (п. 246.1-246.2 ст. 246 ПКУ) – на 25,81-26,81%;

4) за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) (п. 247.1 ст. 247 ПКУ) – на 26,7%;

5) за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їx виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк (п. 248.1 ст. 248 ПКУ) – на 26,7%.

Звертаємо увагу, що за податковими зобовязаннями з екологічного податку, що виникли для виробників електроенергії на теплоелектроцентралях та ТЕС з 1 січня 2016 року ставки податку становлять 100% від ставок, передбачених ст. 243, 244, 245 i 246 ПКУ (абз. четвертей п. 2 підрозд. 5 розд. XX ПКУ).

 

Особливості застосування податкової знижки

 

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку-резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо;

Також понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Слід зазначити, що фізичні особи, які мають право на податкову знижку, можуть скористатися ним протягом всього календарного року, наступного за звітним, тобто до 31 грудня 2016 року необхідно заповнити та подати декларацію.

 

Максимальні роздрібні ціни акцизу включають ПДВ та акцизний податок

 

Відповідно до змін, внесених Законом України від 24.12.2015 р. №909-VIII ”Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”, звертаємо увагу, що при обчисленні податку із застосуванням адвалерних ставок базою оподаткування є вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України та/або ввезеного на митну територію України, за встановленими виробником та/або імпортером максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Нагадаємо, що раніше база оподаткування із застосуванням адвалорних ставок обчислювалась із вартості реалізованого товару за максимальними роздрібними цінами без податку на додану вартість та з урахуванням акцизного податку.

Таким чином, максимальні роздрібні ціни повинні розраховуватись з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку.

Детальніше про ці зміни та операції з підакцизними товарами, які звільняються від оподаткування, йдеться у листі ДФС України від 10.02.2016 №4506/7/99-99-19-03-03-17 „Про порядок декларування акцизного податку виробниками тютюнових виробів”.

  

Сума єдиного внеску розраховується з мiнiмальної заробiтної плати незалежно від тривалості робочого дня

Абзацом другим частини п’ятої ст. 8 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) визначено, що якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума єдиного внеску розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена частиною п’ятою ст. 8 Закону №2464, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №108).

Так, ст. 3 Закону №108 визначено, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якої не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт).

Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.

Відповідно до ст. 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VІІІ за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.

Відтак роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день, заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.

Водночас суму єдиного внеску роботодавець розраховує, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки єдиного внеску незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску застосовуються до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

  

Нюанси нарахування ЄСВ при тимчасово непрацюючому підприємстві

 

Відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених, зокрема у п. 1 (крім абзацу сьомого) частини першої ст. 4 Закону №2464, на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Статтею 65 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV визначено, що управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Якщо працівник, який одночасно є власником, виконував певну роботу на умовах трудового договору, укладеного відповідно до вимог ст. 21 та ст. 24 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VІІІ, то йому повинна бути виплачена заробітна плата (згідно з трудовим договором (контрактом)), розмір якої не може бути меншим за мінімальний, установлений законодавством.

Відтак, якщо установчими документами передбачено, що на період тимчасового припинення діяльності підприємства функцію керівника виконує його засновник, однак при цьому не отримує за це винагороди (доходу), то єдиний внесок не нараховується.

 

Авансові внески з податку на доходи фізичних осіб

 

У зв’язку з набранням чинності 1 січня 2016 року Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» авансовий платіж з податку на доходи фізичних осіб за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Відтак для фізичних осіб-підприємців під час заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи у додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» не виникає обов’язку розрахунку квартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб. Тобто платниками податків не заповнюється рядок 6 розділу ІІ додатку Ф4.

Детальніше про це у листі Державної фіскальної служби України від 12.01.2016 р. №594/7/99-99-17-02-02-17.

  

Змінено ставки для платників єдиного податку четвертої групи

 

З 1 січня 2016 року до розділу XIV Податкового кодексу України (далі –  ПКУ) "Спеціальні податкові режими" внесено зміни.

Відтак для платників єдиного податку четвертої групи змінено розмір ставок податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду, які залежать від категорії (типу) земель, їх розташування (у відсотках до бази оподаткування):

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди) – 0,81;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, – 0,49;

- для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях), – 0,49;

- для   багаторічних  насаджень,   розташованих  у   гірських  зонах  та  на поліських територіях, – 0,16;

- для земель водного фонду – 2,43;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) та переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди, – 5,4.

Звертаємо увагу, що об’єктом оподаткування єдиним податком для платників четвертої групи, як і раніше, є площа сільськогосподарських угідь, право власності або користування якими зареєстровано відповідно до законодавства, оскільки підставою для нарахування єдиного податку платникам четвертої групи є дані Державного земельного кадастру та/або дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 292.3 ст. 292 ПКУ).

Отже, площі земельних ділянок, щодо яких договори оренди не укладені або укладені, але не зареєстровані у встановленому чинним законодавством порядку, не включаються до об’єкта оподаткування єдиним податком.

У 2016 році база оподаткування єдиним податком для платників єдиного податку четвертої групи (сільськогосподарських товаровиробників) визначається з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 1 січня 2015 року згідно з п. 2921.2 ст. 2921 ПКУ, тобто індексація нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь не проводиться.

Питання оцінки земельних ділянок, застосування індексації та коефіцієнтів належить виключно до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, яким є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру. Держгеокадастр та його територіальні органи відповідно до повноважень видають витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

 

Зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році

 

Відповідно до нової редакції п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Водночас п. 137.5 ст. 137 ПКУ для окремих категорій платників податку встановлено річний податковий (звітний) період.

Окрім цього, враховуючи внесені зміни до п. 57.1 ст. 57 ПКУ, вилучено положення щодо подання податкової декларації за базовий звітний (податковий) рік до 1 червня року наступного за звітним (податковим) роком.

Таким чином, за результатами діяльності 2015 року податкова декларація повинна бути подана:

- протягом 40 календарних днів, що настають за останнім днем звітного податкового кварталу, якщо базовим звітним (податковим) періодом для платника податку є календарний квартал;

- протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, якщо базовим звітним (податковим) періодом є календарний рік.

Також платники податку у січні-травні 2016 року не сплачують щомісячні авансові внески, нараховані у податковій декларації за 2014 рік. Крім того, у податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік розрахунок щомісячних авансових внесків у період з червня 2016 року по травень 2017 року не здійснюється та р. 26 форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, не заповнюється.

Проте платники, які за новими правилами у 2016 році подають податкові декларації за податкові (звітні) періоди квартал, півріччя, три квартали, рік, у податковій декларації за три квартали 2016 року визначають авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку на прибуток, який підлягає сплаті до 31 грудня 2016 року.

Нагадуємо, що 1 грудня 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1415/27860 (далі – Декларація №897). З огляду на зазначене подання податкової звітності з податку на прибуток за результатами діяльності за 2015 рік здійснюється за новою формою декларації.

Інші основні зміни в оподаткуванні податком на прибуток, зокрема, вимоги для об’єднань та асоціацій об’єднань співвласників багатоквартирних будинків з метою визначення їх неприбутковими організаціями, зменшення податку на прибуток на суму нарахованого податку на нерухоме майно, коригування фінансового результату на доходи від участі в капіталі та дивіденди, нові різниці для коригування фінансового результату до оподаткування на період дії закону щодо фінансової реструктуризації описано в листі ДФС України від від 18.01.2016 р. №1626/7/99-99-19-02-02-17 «Про зміни в оподаткуванні податком на прибуток підприємств у 2016 році» .

 

Коли реєстрація податкової накладної не переноситься

 

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПКУ реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 зі змінами і доповненнями, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Терміни реєстрації податкових накладних в ЄРПН, якщо п’ятнадцятий день, що настає за днем їх виписки, припадає на святковий чи вихідний день, не переносяться.

Порушення платниками податку на додану вартість (далі – ПДВ) граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам ПДВ, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, тягнуть за собою накладення на платників ПДВ, на яких покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу у розмірі, визначеному ст. 120 прим. 1 ПКУ.

 

Місячна звітність з рентної плати

 

Для подання платниками декларації з рентної плати ДФС України повідомила про нюанси подання такої звітності у I кварталі 2016 року.

Відтак встановлено відмінний від попереднього, що відповідав календарному кварталу, базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю.

Авансові внески у розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати за попередній податковий (звітний) квартал не справляються.

До набрання чинності формою Податкової декларації з рентної плати, якою передбачено її складання за звітний (податковий) період, який дорівнює місяцю, Податкова декларація з рентної плати подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719.

З деталями заповнення декларації з рентної плати можна ознайомитися у листі ДФС України від 01.02.2016 р. №3276/7/99-99-15-04-02-17 „Про подання у I кварталі 2016 року податкової декларації з рентної плати (місячний податковий період)”.

 

Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору

 

Оподаткування доходів, зокрема у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року, здійснюється за ставкою 18%. Також ставка податку може становити 0%, 15% або 5%, якщо це передбачено окремими нормами розділу IV Податкового кодексу України.

Ставка військового збору залишилась без змін і становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

Додатково повідомляємо, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Податковим кодексом України, помножена на коефіцієнт, який у 2016 році становить   1,21951   (К=100: (100-18)).

 

Подаємо декларацію зручним способом

 

Декларацію про майновий стан і доходи, отримані громадянами у 2015 році, платник податку подає в один із таких способів:

особисто або уповноваженою на це особою;

поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання;

засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає граничний строк подання.

Нагадуємо, що платники, які зобов’язані подавати таку декларацію, повинні зробити це до 1 травня 2016 року, а які хочуть отримати податкову знижку – до 31 грудня 2016 року.

 

Особливості визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість

 

Законом України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909) внесено суттєві зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в частині визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість та їх сплати до бюджету, зокрема, сільськогосподарськими товаровиробниками.

З метою забезпечення виконання нових правил оподаткування, запроваджених з 1 січня 2016 року наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі – Наказ №21) затверджена нова форма декларації з податку на додану вартість. Даний документ опубліковано в офіційному виданні "Урядовий кур’єр" 30 січня 2016 року.

Оскільки останні зміни в оподаткуванні, що запроваджені з 1 січня 2016 року, повною мірою можуть бути відображені лише в податковій декларації з податку на додану вартість, що затверджена Наказом №21, то податкова звітність з ПДВ, починаючи із звітного періоду січень 2016 року, подається усіма платниками податку за новою формою в електронному вигляді

 

Методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів Розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води

 

Державна фіскальна служба України листом від 27.01.2016 р. №2604/7/99-99-15-04-02-17 надає методичні рекомендації щодо заповнення реквізитів Розрахунку з рентної плати за спеціальне використання води. Відтак Додаток 5 (Розрахунок з рентної плати за спеціальне використання води, далі – Розрахунок) до Податкової декларації з рентної плати, форму якої затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 р. №719 (далі – Декларація) заповнюється платниками рентної плати за спеціальне використання води, які використовують обсяги води, отримані шляхом забору води з водних об’єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні користувачі), та використовують воду для потреб рибництва (далі – платник).

У рядку 4 Розрахунку платники, які є первинними водокористувачами, зазначають інформацію щодо отриманого у визначеному законодавством порядку дозволу на спеціальне водокористування (далі – Дозвіл), зокрема, дата видачі та термін його дії. Платники, які не належать до категорії первинних водокористувачів, даний рядок не заповнюють.

Для кожного типу водного об’єкта відповідно до додатку 16 до Декларації складається окремий Розрахунок. Так, при заповненні рядка 6 Розрахунку платники використовують довідкову інформацію відповідно до додатку 16 до Декларації – Кодифікацію водних об’єктів за типом водного об’єкта та напрямом використання води, згідно з розділом IX Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води iз підземних водних об’єктів, у тому числі джерел (п. 2 частини другої ст. 3 Водного кодексу України, у розумінні місць природного або штучного виходу підземних вод на денну поверхню), що згідно iз законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі – підземні водні об’єкти загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність iз транспортування та/або постачання обсягів таких вод з підземних водних об’єктів загальнодержавного значення споживачам, у рядку 6 Розрахунку зазначають код «1.1.1».

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води iз поверхневих водних об’єктів, що згідно iз законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі – поверхневі водні об’єкти загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод з поверхневих водних об’єктів загальнодержавного значення споживачам, у рядку 6 Розрахунку зазначають код «1.3.1».

Платники, які видобувають та/або споживають обсяги води як iз поверхневих так i підземних водних об’єктів, що згідно iз законодавством віднесено до водних об’єктів загальнодержавного значення (далі – змішані джерела водопостачання загальнодержавного значення), а також провадять або не провадять господарську діяльність з транспортування та/або постачання обсягів таких вод iз змішананих джерел водопостачання загальнодержавного значення споживачам, керуючись п. 255.10 ст. 255 ПКУ, складають два окремих Розрахунки (за джерелами походження обсягів води) із зазначенням у рядку 6 кодів:

«1.1.1» – у частині обсягів води, що видобута iз підземних водних об’єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка підземних вод у загальному обсязі спожитих вод iз змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача;

«1.3.1» – у частині обсягів води, що видобута iз поверхневих водних об’єктів загальнодержавного значення або обсягів, що визначаються як частка поверхневих вод у загальному обсязі спожитих вод iз змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, де частка підземних вод визначається у технічній документації первинного водокористувача.

Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об’єктів місцевого значення у рядку 6 Розрахунку відповідно зазначаються коди «1.2.1» та «1.3.2».

При цьому, платники, які видобувають та/або споживають обсяги води iз змішаних джерел водопостачання при обчисленні податкових зобов’язань iз рентної плати за спеціальне використання води застосовують ставки рентної плати встановлені для джерел, з яких формуюються змішані джерела відповідно до п.п. 255.5.1-255.5.2 п. 255.5 ст. 255 ПКУ.

Платники, які використовують воду, яка входить виключно до складу напоїв із змішаних джерел водопостачання загальнодержавного значення, складають два окремих Розрахунки. При цьому у рядку 6 Розрахунку зазначають як для обсягів води, що видобута iз підземних водних об’єктів, так i для води, що вилучена iз поверхневих водних об’єктів, код «2.1.1» та застосовують ставки рентної плати визначені у п.п. 255.5.6 п. 255.5 ст. 255 ПКУ. Для аналогічного випадку у разі використання платниками водних об’єктів місцевого значення – використовується код «2.2.1».

 

Ставки податку на доходи фізичних осіб та військового збору

 

Оподаткування доходів, зокрема у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року, здійснюється за ставкою 18%. Також ставка податку може становити 0%, 15% або 5%, якщо це передбачено окремими нормами розділу IV Податкового кодексу України.

Ставка військового збору залишилась без змін і становить 1,5% від об’єкта оподаткування.

Додатково повідомляємо, що під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Податковим кодексом України, помножена на коефіцієнт, який у 2016 році становить   1,21951   (К=100: (100-18)).

 

 

Особливості справляння рентної плати у 2016 році

З січня цього року набрали чинності певні зміни стосовно порядку справляння рентної плати. Зокрема, скасовано відповідальність платників податків за несплату узгодженої суми авансових внесків з рентної плати; припинено справляння рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу; встановлено тимчасові ставки рентної плати за користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів:

- на період з 1 січня 2016 року до 1 квітня 2016 року – 70% вартості бази оподаткування – ціна, визначена у відповідних договорах купівлі-продажу природного газу між платником рентної плати та суб’єктом ринку природного газу, на якого Кабінетом Miністрів України покладено спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії;

- на період з 1 квітня 2016 року до 31 грудня 2016 року (включно) – 50% бази оподаткування.

Також встановлено, що з 1 січня 2017 року діе постійна ставка рентної плати за
користування надрами для видобування газу природного, що використовується для потреб населення, видобутого з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, – 29% бази.

Водночас збережено розмір ставок рентної плати за видобування природного газу,
видобутого: з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 метрів, та використаного для задоволення потреб населення, з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України, а також під час виконання договорів про спільну діяльність, яка у разі постачання природного газу іншим, ніж населення, категоріям споживачів відповідає середній митній вартості імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформления під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період (далі – база оподаткування для «іншого газу»).

Ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу, що постачається іншим, ніж населення, категоріям споживачів, знижено для обсягів, що видобуваються з покладів:

- до 5000 метрів, iз 55% на 29% бази оподаткування для «іншого газу»;

- понад 5000 метрів, iз 28% до 14% бази оподаткування для «іншого газу».

Водночас з’явилася рентна плата за користування надрами для видобування бурштину в розмірі 25% вартості товарної продукції.

Скасовано коригуючий коефіцієнт 0,55, який застосовувався до ставок рентної плати за користування надрами за видобування запасів природного газу iз свердловин, внесених до Державного реєстру нафтових та газових свердловин після 1 серпня 2014 року та передбачено застосування відповідного коефіцієнта у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, лише до ставок рентної плати за транспортування нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами у разі зміни тарифів на транспортування.

Збільшено ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин – на 26,67%; за користування радіочастотним ресурсом України – на 13,35%; за спеціальне використання води – на 26,49-26,55% та за спеціальне використання лісових pecypciв – на 40%, а для ялини i ялиць – на 100%.

Підтверджено застосування ставки 2,4 долара США за транзитне транспортування однієї тонни аміаку за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.

Окрім цього, для рентної плати за користування надрами для видобування вуглеводневої сировини, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати за транспортування нафти i нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, та скасовано сплату платниками зазначених складових рентної плати щомісячних авансових внесків у податковому (звітному) кварталі у розмірі однієї третини суми податкових зобов’язань з рентної плати, визначеної у податковій декларації за попередній податковий (звітний) квартал.

 

 

Змінено об’єкт оподаткування транспортним податком

 

Відповідно до Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» змінився об’єкт оподаткування транспортним податком. Платниками даного податку з 1 січня 2016 року є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (станом на 01.01.2016 р. – 1 033 500 грн).

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 грн за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування.

Також змінами встановлено, що податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, що настає за місяцем, у якому вік такого автомобіля досяг (досягне) 5 років. У випадку викрадення автомобіля, який є об’єктом оподаткування, транспортний податок за такий транспортний засіб не сплачується з місяця, що настає за місяцем, у якому мав місце факт незаконного заволодіння легкового автомобіля, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом. Відтак у випадку незаконного заволодіння третьою особою легкового автомобіля юридичній особі-платнику податку необхідно протягом 30 календарних днів з дня внесення  відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань подати уточнюючу декларацію.

У випадку повернення автомобіля його власнику податок за нього сплачується з місяця, в якому транспортний засіб було повернуто відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Копію такої постанови (рішення) платник зобов’язаний надати контролюючому органу протягом 10 днів з моменту отримання.

Фізичним особам-платникам податку надано право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для звіряння даних стосовно:

- об’єктів оподаткування, які перебувають у власності платника податку;

- розміру ставки податку;

- нарахованої суми податку.

 

До 1 січня 2016 року

 

З 1 січня 2016 року

Легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об’єм циліндрів двигуна понад 3000 см?.

БАЗА ОПОДАТКУВАННЯ

Легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мін. з/п.

Перелік автомобілів визначається щороку Мінекономіки України.

25000 грн на рік за кожен об’єкт оподаткування

СТАВКА ПОДАТКУ

25000 грн на рік за кожен об’єкт оподаткування

 

*мін. з/п – мінімальна заробітна плата

 

Законодавчі зміни при застосуванні спрощеної системи оподаткування

 

Частиною 1 статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення цього положення надано Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 р. №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України (справа про зворотню дію в часі законів та інших нормативно-правових актів).

Так, Конституційним Судом України наголошено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти як таку, що починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності. Тобто до події чи факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності. Це є однією з найважливіших гарантій правової стабільності, впевненості суб’єктів права в тому, що їх правове становище не погіршиться з прийняттям нового закону чи іншого нормативно-правового акта.

Крім того, відповідно до п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), коли норма ПКУ чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього ПКУ, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість  прийняти рішення  на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Відтак суб’єкти господарювання – фізичні особи-платники єдиного податку, які в 2015 році отримали доходи понад 5 млн грн, але не перевищили обсяг доходу 20 млн грн, не втрачають право застосовувати спрощену систему оподаткування в 2016 році.

Водночас якщо фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування протягом 2016 року, отримають доходи обсягом більше 5 млн грн, такі платники будуть зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, в якому відбулося таке перевищення

 

Оподаткування ПДФО суми лікарняних та відпускних, нарахованих та виплачених у різні періоди

 

Суми лікарняних, нарахованих і виплачених у січні 2016 року за місяці 2015 року, включаються при перерахунку до загального оподатковуваного доходу податком на доходи фізичних осіб відповідних податкових періодів (місяців) 2015 року та оподатковуються за ставками, які діяли до 01.01.2016, тобто 15% (20%).

Водночас суми відпускних, нарахованих та виплачених у грудні місяці 2015 року за січень 2016 року, відносяться податковим агентом до загального оподатковуваного доходу січня місяця та оподатковуються за ставкою 18%.

Відповідно до п. 163.1 ст. 163 Податкового кодексу України об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Оподаткування доходів, зокрема, у вигляді заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами, починаючи з 1 січня 2016 року здійснюється за ставкою 18%.

При цьому згідно з п.п. 168.1.1. п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Податкового кодексу України.

Якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування (п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України).

При цьому роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України).

 

 

Особливості оподаткування ЄСВ лікарняних та відпускних, нарахованих за минулі періоди

 

Відповідно до внесених змін єдиний внесок на загальнообов’язкове  державне соціальне страхування для платників, зазначених у статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), встановлюється у розмірі 22% до визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску, диференційовані ставки єдиного внеску залежно від класу професійного ризику виробництва відсутні (частина п’ята ст. 8 Закону №2464).

Частиною четвертою статті 9 Закону №2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

Відтак єдиний внесок на суми перехідних лікарняних за період 2015 року, нарахованих платником у січні 2016 року обчислюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діє на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок у розмірі 22%.

Перехідні відпускні, нараховані у 2015 році за період, який припадає на січень 2016 року, перерахунку не підлягають.

 

 

Основні зміни в оподаткуванні ПДФО

 

Основною новацією, внесеною Законом України від 24.12.2015 р. №909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», є те, що відтепер ставка податку становить 18% бази оподаткування. Така ж ставка застосовується, зокрема, до іноземних, деяких пасивних доходів, доходів від підприємницької та незалежної професійної діяльності, від надання майна в оренду, виграшів та призів тощо.

Зменшено ставку для пасивних доходів у вигляді процентів, дивідендів, роялті, інвестиційного прибутку тощо з 20 до 18%.

Також змінами встановлено, що для будь-якого платника податкова соціальна пільга встановлюватиметься в розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року.

 

До 1 січня 2016 року

 

З 1 січня 2016 року

0% – до 0,5 мін. з/п (за умови надання ПСП)

15% – до 10 мін. з/п

20%– понад 10 мін. з/п до суми перевищення

ЗАРОБІТНА ПЛАТА, ДОХОДИ ЗА ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИМИ ДОГОВОРАМИ,ІНШІ ДОХОДИ

0% – до 0,5 мін. з/п (за умови надання ПСП)

18%

100% пільга – 0,5 мін. з/п

150% – 0,75 мін. з/п

200% – 1 мін. з/п

Обмеження: розмір заробітної плати не перевищує 1,4 прожиткового мінімуму

ПСП

100% пільга – 0,5 мін. з/п

150% – 0,75 мін. з/п

200% – 1 мін. з/п

Обмеження: розмір заробітної плати не перевищує 1,4 прожиткового мінімуму

20%

5% – дивіденди, що виплачуються платниками на прибуток

ПАСИВНІ ДОХОДИ (ДИВІДЕНДИ, ПРОЦЕНТИ, РОЯЛТІ, ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ПРИБУТОК)

18%

5% – дивіденди, що виплачуються платниками на прибуток

15 (20)% – до суми перевищення трьох мін. з/п

ПЕНСІЯ

15% – до суми перевищення трьох мін. з/п

15% – виграш (приз) у лотерею

30% – інші виграші

ВИГРАШІ ТА ПРИЗИ

18%

Загальна сума всіх отриманих доходів без поділу на види доходів

15% – до 10 мін. з/п

20% – понад 10 мін. з/п до суми перевищення

ІНОЗЕМНІ ДОХОДИ

Загальна сума всіх отриманих доходів без поділу на види доходів

18%

Для резидентів:

0% – один раз на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, що перебувають у власності понад три роки

5% – продаж більше одного об’єкта

Для нерезидентів:

0% – один раз на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, що перебувають у власності понад три роки

15 (20)% – продаж більше одного об’єкта

ПРОДАЖ НЕРУХОМОГО МАЙНА

Для резидентів:

0% – один раз на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, що перебувають у власності понад три роки

5% – продаж більше одного об’єкта

Для нерезидентів:

0% – один раз на рік будинку, квартири, дачі, земельної ділянки в межах норм, що перебувають у власності понад три роки

18% – продаж більше одного об’єкта

Для резидентів:

0% – один раз на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

5% – продаж більше одного або інших об’єктів

Для нерезидентів:

0% – один раз на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

15 (20)% – продаж більше одного або інших об’єктів

ПРОДАЖ РУХОМОГО МАЙНА

Для резидентів:

0% – один раз на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

5% – продаж більше одного або інших об’єктів

Для нерезидентів:

0% – один раз на рік легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда

18% – продаж більше одного або інших об’єктів

0% – успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення

5% – успадковується членами сім’ї, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня поріднення

15 (20)% – від спадкодавця-нерезидента або успадковується спадкоємцем-нерезидентом

СПАДЩИНА ТА ПОДАРУНКИ

0% – успадковується членами сім’ї спадкодавця першого ступеня споріднення

5% – успадковується членами сім’ї, які не є членами сім’ї спадкодавця першого ступеня поріднення

18% – від спадкодавця-нерезидента або успадковується спадкоємцем-нерезидентом

Об’єкт:

прибуток = дохід - витрати

Ставка: 15 (20)%

Сплата щоквартальних авансових внесків виходячи з  прибутку, отриманого в попередньому звітному році

ДОХІД ВІД ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Об’єкт:

прибуток = дохід - витрати

Ставка: 18%

Сплата щоквартальних авансових внесків виходячи з фактичних даних, зазначених у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу, отриманого в звітному році

Об’єкт:

прибуток = дохід – витрати

Ставка: 15 (20)%

ДОХІД ВІД незалежної професійної діяльності

Об’єкт:

прибуток = дохід – витрати

Ставка: 18%

 

*мін. з/п – мінімальна заробітна плата

Терміни сплати сум пені та штрафів внаслідок порушення законодавства з питань ЄСВ

 

Відповідно до внесених змін суми пені та штрафів, що передбачені Законом України від від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464), підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом 10 календарних днів після надходження відповідного рішення, винесеного територіальним органом ДФС.

Відтак термін сплати по рішеннях, винесених до 31.12.2015 включно, становитиме 10 робочих днів, а по рішеннях, винесених з 01.01.2016 – 10 календарних днів.

До приведення Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі – Інструкція), у відповідність до норм Закону №2464, існуватиме певна суперечність норм Інструкції нормам Закону №2464 в частині сплати штрафів та пені платниками єдиного внеску.

Всі нормативно-правові акти приймаються на основі законів і підпорядкованість таких актів законам закріплено Конституцією України. Оскільки закон має вищу юридичну силу, то у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону варто застосовувати норми закону.

Отже, до приведення Інструкції у відповідність до норм Закону №2464 використовуватимуться форми рішень про застосування штрафних санкцій, передбачені Інструкцією.

 

 

Визначено коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2015 рік

 

За інформацією Державної служби статистики України, індекс споживчих цін за 2015 рік становив 143,3%.

Враховуючи це, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру листом від 11.01.2016 р. № 6-28-0.22-201/2-16 «Про індексацію нормативної грошової оцінки земель» на виконання пункту 289.3 статті 289 Податкового кодексу України повідомляє, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до пункту 289.2 статті Податкового кодексу України, станом на 1 січня 2016 року становить 1,433.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Разом з тим, відповідно до пункту 6 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції Закону України від 24.12.2015 № 909 – VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році») встановлено, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів), застосовується із значенням 120%.

Відтак коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2.

 

 

 

Внесено зміни до порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

 

Днями  набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 30.11.2015 року №1105 «Про затвердження змін до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників» (далі – Наказ №1105), який відповідно вніс зміни до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.11.2014 №1162 (далі – Наказ №1162).

Зокрема, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі – Закон №755), здійснюється контролюючим органом за їх місцезнаходженням чи місцем проживання на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом №755 у день отримання зазначених відомостей контролюючим органом.

З оновленим текстом Наказу №1162 можна ознайомитись, скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу .

Наказ № 1105 опубліковано в офіційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 12.01.2016 року № 2.

 

 

Базові бухгалтерські показники у 2016 році

 

З 1 січня 2016 року діють нові податкові величини, граничні розміри та соціальні стандарти на весь рік, визначені Законом України від 25.12.2015 р. №928-VIII «Про Державний бюджет на 2016 рік» (далі – Закон). Даним Законом до травня 2016 року основні показники, які найчастіше використовуються в роботі бухгалтерів, зокрема, мінімальна зарплата та прожитковий мінімум, збережені у розмірах, встановлених на кінець минулого року.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі:

з 1 січня 2016 року – 1378 гривень,

з 1 травня 2016 року – 1450 гривень,

з 1 грудня 2016 року – 1550 гривень.

Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі:

з 1 січня 2016 року – 8,29 гривень,

з 1 травня 2016 року – 8,69 гривень,

з 1 грудня 2016 року – 9,29 гривень.

Розмір прожиткового мінімуму на працездатних осіб:

з 1 січня 2016 року – 1378 гривень,

з 1 травня 2016 року – 1450 гривень,

з 1 грудня 2016 року – 1550 гривень.

Відповідно у 2016 році максимальний розмір доходу, до якого застосовується податкова соціальна пільга, становитиме 1930 гривень.

Податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.

Мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) та яка є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб.

Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

 

Квартальні авансові платежі з ПДФО: особливості розрахунку

 

Відповідно до зміненого підпункту 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) авансові платежі з податку на доходи фізичних ociб сплачуватимуть до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансові внески розраховуються фізичною особою-підприємцем самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу. До змін такі платежі розраховувалися підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах).

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Не сплачуватиметься такий авансовий платіж і в тому випадку, якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення.

Відтак для фізичних ociб-підприємців під час заповнення податкової декларації про майновий стан i доходи у додатку Ф4 «Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних ociб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою» не виникає обов’язку розрахунку квартальних авансових платежів з податку на доходи фізичних ociб, тобто платниками податків не заповнюється рядок 6 розділу II додатку Ф4.

Отже, до внесення змін у п. 12 розділу IV інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан i доходи, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. №859, рекомендуємо платникам податків не здійснювати розрахунок авансових платежів.

 

 

Вимоги для реєстрації неприбуткових установ та організацій

 

Відповідно до п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб;

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Нагадаємо, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ).

 

Особливості справляння орендної плати за землю

 

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений та зареєстрований відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 ПКУ у договорі оренди визначаються розмір та умови внесення орендної плати. Річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі cпір вирішується в судовому порядку.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їx розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Форму надання інформації затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2015 р. №783 «Про затвердження форми Переліку орендарів, з якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності».

 

 

Декларуємо іноземні доходи

 

Якщо громадянин України шляхом тимчасової роботи за кордоном чи в інший спосіб отримує іноземні доходи, що підлягають оподаткуванню, то сума таких доходів включається до його загального річного оподатковуваного доходу. У такому випадку громадянин зобов’язаний подати річну податкову декларацію за наслідками звітного року та сплатити податок на доходи фізичних осіб.

При отриманні протягом звітного податкового року доходів з джерел за межами України заповнюється додаток Ф3 до нової форми декларації. Так, у графі 8 додатка Ф3 до нової форми декларації відображається сума податку на доходи фізичних осіб, нарахованого за ставками, визначеними в п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, без врахування сум податків, сплачених за кордоном, що зараховуються в Україні.

Нагадаємо, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном. Сплачені суми зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні. Це можливо за умови, що таке зменшення передбачено міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Суму зменшення платник визначає за зазначеними підставами у річній податковій декларації. Для отримання права на зарахування податків, сплачених за межами України, платник зобов’язаний одержати довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Така довідка видається державним органом країни, де отримується дохід, уповноваженим справляти цей податок. Довідка має бути легалізована консульською установою України у відповідній країні.

Зменшення річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, здійснюється в декларації шляхом відображення такої суми у рядку 22 нової форми декларації. Сума військового збору, що підлягає сплаті до бюджету самостійно за результатами декларування, відображається в рядках 6.2 та 6 додатку Ф3 нової декларації.

Сума податку з іноземного доходу платника податку-резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

Порядок оподаткування іноземних доходів встановлений пунктом 170.11 статті 170 Податкового кодексу України.

 

 

Податкова реформа:  основні зміни, які вступили в дію з 1 січня 2016 року

Пропонуємо короткий огляд змін, які передбачені Законом України від 24 грудня 2015 р. №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

 

Податок на прибуток підприємств

Так, для платників податку на прибуток у 2016 році повертається квартальний звітний період лише для тих, хто має доходи більш ніж 20 млн грн (п. 137.4-137.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Скасовано авансові платежі з податку на прибуток, проте є виняток для сплати авансового внеску у розмірі 2/9 суми податку, визначеного до сплати у декларації за 9 місяців 2016 року. Цей авансовий внесок слід сплатити буде до 31.12.2016 р., і сплачуватимуть його відповідно лише ті, хто подаватимуть декларацію поквартально.

Зауважимо, що ставки з податку на прибуток залишаються на рівні 2015 року.

При розрахунку об’єкту оподаткування за 2015 рік, а це новий п. 40 до підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, за яким фінансовий результат до оподаткування у 2015 році зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів. Аналогічна норма (пп. 140.4.1 ПКУ) діятиме з 01.01.2016 року і для наступних звітних періодів.

 

Податок на додану вартість

Скасовано звільнення від податку на додану вартість для операцій із постачання зернових та технічних культур, тобто з 1 січня операції із зерновими та технічними культурами обкладають ПДВ у загальному порядку.

Відмінено таку причину анулювання реєстрації платників ПДВ, як присвоєння стану «9», тобто через «відсутність» за податковою адресою.

Уточнено базу нарахування ПДВ у випадку поставки власної продукції, послуг, які надаються самостійно. Відтепер договірна ціна на них порівнюватиметься не з їх собівартістю, а із звичайною ціною. Так, звичайні ціни для товаровиробників-платників ПДВ повертаються, і для їх визначення слід буде користуватися правилами пп. 14.1.71 ПКУ.

Статтею 200 передбачено формування двох реєстрів на відшкодування ПДВ:

- для платників, що відповідають критеріям, визначеним для автоматичного відшкодування сум податку;

- для решти платників.

З метою забезпечення прозорості функціонування таких реєстрів додано дві позиції - пп. 200.7.2 і 200.7.3. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюватиметься в хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до кожного відповідного Реєстру. У свою чергу, Державна фіскальна служба щодня публікуватиме на своєму сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень норма щодо запровадження реєстрів набирає чинності з 1 лютого 2016 р.

Змінено перерозподіл сум ПДВ для аграріїв (п. 2 ст. 209):

- за операціями із зерновими і технічними культурами - 85% до держбюджету 15% на спецрахунки;

- за операціями з продукцією тваринництва - 20% до держбюджету, 80% на спецрахунки;

- за іншими операціями з сільськогосподарськими товарами/послугами - 50х50%.

 

Акцизний податок

Податковими змінами передбачено збільшення у півтора-два рази акцизних ставок: пиво - 2,48 грн./л (з 1,24), кріплені вина - 7,16 (3,58), шампанське - 10,40 (5,20), вермути - 7,16 (3,58), інші зброджені напої - 105,80 за 1 літр 100-відсоткового спитру (70,53), сидр і перрі - 0,95 (0,63) тощо.

По тютюнових виробах збільшилася специфічна ставка. Скажімо, для сигарет із фільтром вона зросла з 227,33 до 318,26 грн за 1000 штук, тоді як адвалорна ставка акцизного податку залишилася на рівні 12%. Мінімальне акцизне податкове зобов’язання зросло з 304,11 до до 425,75 грн за 1000 штук.

По пальному змінилися і ставки, і одиниці виміру. Так, для бензину було 202 євро/т, а стало 171,50 євро за 1000 літрів; для дизпалива (важких газойлів) фіскальне навантаження змінилося зі 100 і 132 євро/т до 95 і 125,50 євро за 1000 літрів.

Для платників акцизного податку з 1 березня 2016 року новою статтею 232 ПКУ впроваджено систему електронного адміністрування реалізації пального (далі – СЕАРП).

Відтак збільшено коло платників акцизного податку, а саме віднесено суб’єктів господарювання, які реалізують пальне (пп. 212.1.15 ПКУ).

Ті особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

В межах СЕАРП вводяться акцизні накладні, які діятимуть аналогічно за податковими накладними з ПДВ, складатимуться в електронному вигляді продавцями і надаватимуться покупцям. При ненаданні акцизної накладної, або порушення правил її складання, покупець матиме право подати скаргу на винну особу – продавця. До акцизних накладних за необхідності складатимуться розрахунки коригування. Зауважимо, що акцизні накладні реєструватимуться в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Змінами передбачено нові види фінансової відповідальності. Так, здійснення суб’єктом господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому ПКУ, тягнуть за собою накладання штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального (п. 117.3 ПКУ).

Вводяться штрафи за порушення строків реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до них в межах від 2 до 50%, залежно від порушення терміну реєстрації (ст. 1202 ПКУ).

 

Транспортний податок

В 2015 році цей податок сплачувався за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см., з 01.01.2016 року транспортним податком оподатковуватимуться легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

 

Спрощена система оподаткування

Зміни до ПКУ у частині спрощеної системи оподаткування стосуються третьої групи єдинників:

- ставки податку для них зросли з 2% до 3% для платників ПДВ і з 4% до 5% для неплатників ПДВ;

- річний обсяг доходу не повинен перевищувати 5 млн грн.

Також зросли порівняно з попереднім роком майже в два рази ставки податку для єдинників 4 групи:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди) - 0,81;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, - 0,49;

- для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) - 0,49;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях - 0,16;

- для земель водного фонду - 2,43;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди - 5,4.

 

Екологічний податок

Збільшено ставки за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення: азоту оксидів до 1968,65 грн./т (з 1553,79), ацетону - 738,45 (582,83), вуглеводнів - 111,26 (87,81), озону - 1968,65 (1553,79) тощо.

Відповідним чином зросли і ставки податку за скиди окремих забруднюючих речовин у водні об’єкти.

 

Рентна плата

Природний газ виключено зі складу плати за транзитне транспортування трубопроводами територією України.

Знижено ставки рентної плати за видобуток газу:

- природного газу, видобутого з покладів до 5000 м, - з 70 до 29%;

- з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 м, - з 55 до 29%;

- з покладів, які повністю залягають на глибині понад 5000 м, - з 28 до 14%.

Водночас з’явилася рентна плата за видобуток бурштину - 25%.

Крім того, ст. 254.4 збільшено ставки рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України, ст. 255.5 збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання води, а ст. 256.3 збільшено ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів.

Змінилися в бік підвищення і ставки рентної плати за транспортування, транзитне транспортування природних ресурсів територією України:

- 0 за транзитне транспортування 1000 куб. м природного газу за кожні 100 км відстані відповідних маршрутів його транспортування (було 0,21 дол. США);

2,4 дол. США за транзитне транспортування 1 т аміаку за кожні 100 км відстані відповідних маршрутів його транспортування (було 0,56 дол. США).

Ставки за транспортування 1 т нафти магістральними нафтопроводами, а також за транспортування 1 т нафтопродуктів магістральними нафтопродуктопроводами залишилися без змін - по 0,56 дол. США.

 

ЄСВ

У 2016 році встановлено єдину ставку нарахування ЄСВ в розмірі 22% до усіх видів доходів, на які раніше нараховувався ЄСВ. Виняток становитимуть тільки спеціальні ставки нарахування ЄСВ для інвалідів (8,41%, 5,3% і 5,5%), які залишатимуться без змін.

Скасовується утримання ЄСВ з доходів і визначення класу професійного ризику для роботодавців та відповідні перевірки з боку Фонду соцстрахування щодо правильності такого визначення. 

Максимальна величина місячного доходу, на який нараховується ЄСВ, становитиме 25 прожиткових мінімумів (раніше – 17), тобто: 

З 01.01.2016 р. – 34450 грн (25 ? 1378 грн);

З 01.05.2016 р. – 36250 грн (25 ? 1450 грн);

З 01.12.2016 р. – 38750 грн (25 ? 1550 грн) 

При цьому, якщо база нарахування ЄСВ  не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума ЄСВ, як і раніше, розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки ЄСВ (22%).

Також у 2016 році сума мінімального страхового внеску з ЄСВ становитиме: 

З 01.01.2016 р. – 303,16 грн (22% ? 1378 грн),

З 01.05.2016 р. – 319 грн (22% ? 1450 грн);

З 01.12.2015 р. – 341 грн (22% ? 1550 грн).

 Як і раніше, якщо підприємець – платник єдиного податку є інвалідом або пенсіонером за віком та отримує відповідну пенсію або соціальну допомогу, він звільняється від обов’язку сплати ЄСВ (ч. 4 ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»). 

База для нарахування ЄСВ залишилася без змін. 

Відтак у 2016 році:

 - підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ЄСВ з чистого доходу (різниці між отриманим доходом та понесеними витратами, відповідно до норм ст. 177 ПКУ).  Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник матиме право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Водночас сума ЄСВ, який сплачується, не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) або приймається рішення про сплату такого ЄСВ при відсутності оподаткованого доходу;

- підприємці на єдиному податку сплачуватимуть ЄСВ на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ. При цьому сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. 

 

ПДФО

У 2016 році застосовуватиметься базова ставка 18%  до усієї бази оподаткування, незалежно від її розміру (п. 167.1 ПКУ). Відтак відмінено обов’язок подавати річну декларацію фізичними особами, якщо протягом податкового (звітного) року оподатковувані доходи нараховувалися одночасно двома або більше податковими агентами і при цьому загальна річна сума таких оподатковуваних доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року. 

Також:

- якщо це передбачено окремими нормами розділу IV ПКУ, ставка ПДФО може становити 0%,

- для пенсій або довічного грошового утримання, розмір яких більше, ніж 3 розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року (4134 грн), до суми перевищення застосовуватиметься ставка ПДФО у розмірі 15%;

- для пасивних доходів зберігатиметься окрема ставка 5% для  доходів у вигляді дивідендів, нарахованих резидентами-платниками податку на прибуток підприємств. Решта пасивних доходів (а до них належать, крім дивідендів, проценти, роялті та інвестиційний прибуток) оподатковуватимуться ПДФО за базвою ставкою – 18%. 

 Базовий розмір податкової соціальної пільги (далі – ПСП) зменшився до 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1 січня звітного податкового року. 

Відтак базовий розмір ПСП у 2016 році становитиме 689 гривень.

При цьому, гранична сума доходу, яка даватиме право на застосування ПСП, не змінилася та дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень – 1930 гривень.

Підприємці на загальній системі оподаткування сплачуватимуть ПДФО за ставкою 18%. 

Авансові платежі з ПДФО сплачуватимуть до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). При цьому авансові внески розраховуються фізичною особою-підприємцем самостійно згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат кожного календарного кварталу. До змін такі платежі розраховувалися підприємцем самостійно, але не менш як 100% річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах).

Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується. Не сплачуватиметься такий авансовий платіж і, якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення.

 

 

База оподаткування ПДВ та акцизний податок

 

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п.п. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПКУ акцизний податок є загальнодержавним податком.

Нагадаємо, що з 1 січня 2015 року для операцій з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів було запроваджено акцизний податок, ставки якого встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків (п.п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, у разі здійснення операцій з постачання підакцизних товарів сума акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до бази оподаткування податком на додану вартість.

 

 

 

Спрощена система оподаткування - зміни

 

Для платників єдиного податку першої та другої групи критерії перебування на спрощеній системі оподаткування залишилися сталими. Річний обсяг доходу залишився на рівні - 300 тисяч і 1,5 мільйона гривень відповідно.

Змін зазнали спрощенці третьої групи, для яких обмежено річний обсяг доходу до 5 мільйонів гривень. Нагадаємо, що раніше він становив 20 мільйонів гривень. Ставку податку підвищено до тієї, що діяла до 1 січня 2015 року, а саме, 3% з ПДВ та 5% без ПДВ.

Для платників єдиного податку четвертої групи, а це сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, збільшено ставки податку з одного гектара сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду:

- із 0,45 до 0,81% від бази оподаткування для ріллі, сіножатей і пасовищ;

- із 0,27 до 0,49% для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;

- із 0,27 до 0,49% для багаторічних насаджень;

- із 0,09 до 0,16% для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях;

- із 1,35 до 2,43% для земель водного фонду;

- із 3 до 5,4% для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників або надані їм у користування, у тому числі на умовах оренди.

 

 

 

Єдиний податок: фіксовані та нові відсоткові ставки

 

Нагадаємо, що пунктом 293.2 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено фіксовані ставки єдиного податку, які встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, що здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

- для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з п. 293.3 ст. 293 ПКУ відсоткова ставка єдиного податку для фізичних та юридичних осіб третьої групи встановлюється у розмірі:

- 3 відсотки доходу - при сплаті податку на додану вартість згідно з ПКУ;

- 5 відсотків доходу - при включенні податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Cтавки податку для платників четвертої групи:

- для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди) - 0,81;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, - 0,49;

- для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) - 0,49;

- для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, - 0,16;

- для земель водного фонду - 2,43;

- для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди, - 5,4.

 

 

 

Зернові та технічні культури: оподаткування за загальними правилами

 

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.15 р. №909 скасовано звільнення від податку на додану вартість для операцій із постачання зернових та технічних культур.

Зі ст. 197 Податкового кодексу України виключили (далі – ПКУ) п. 197.21, що передбачав зернову пільгу. Утім тривалий час ця норма не працювала, а тимчасове звільнення від ПДВ до 31.12.2017 р. було встановлено в п. 152 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ. Однак зараз зернову пільгу скасовано і з розділу ХХ ПКУ.

Тож із 1 січня 2016 року операції із зерновими та технічними культурами оподатковують ПДВ у загальному порядку.

 

 

 

Граничний термін для обрання „спрощенцями” звітного періоду по ПДВ

 

Платники податку на додану вартість, які сплачують єдиний податок, можуть обрати квартальний податковий період у 2016 році. Заява про вибір квартального податкового періоду подається контролюючому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. Для платників, які звітують помісячно, останній день подання такої заяви – 20 січня 2016 року, а для платників квартальної форми звітності – 9 лютого 2016 року.

При цьому квартальний податковий період починає застосовуватися з першого податкового періоду наступного календарного року.

Відзначимо, якщо платник податку, який застосовував спрощену систему оподаткування, переходить на сплату інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом, такий платник податку зобов'язаний самостійно перейти на місячний податковий період, починаючи з першого місяця переходу на сплату інших податків і зборів, що зазначається у відповідній податковій декларації за наслідками місяця.

Квартальний період обирають відповідно до пп. 49.18.1 та п. 202.2 Податкового кодексу України.

 

 

 

Терміни для звітності з акцизного податку

 

Саме 20 січня 2016 року граничний строк подання декларації з акцизного податку за грудень 2015 року суб’єктами господарювання – платниками акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів (продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п.215.3 ст.215 Податкового кодексу України безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування).

Такі декларації подаються до органів ДФС, які обслуговують територію, на якій розташовано пункти продажу підакцизних товарів.

Нагадаємо, подання такої декларації здійснюється за формою і в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 р. №14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку".

 

 

Декларуємо дохід від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності

 

Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження підприємницької діяльності та провадження незалежної професійної діяльності здійснюється окремо за доходами в додатку Ф4 до нової декларації. Також в даному додатку передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

Розділ I додатку Ф4 до нової форми декларації заповнюється фізичними особами-підприємцями, крім ociб, що обрали спрощену систему оподаткування, за результатами звітного податкового року та підприємцями, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку або перейшили iз спрощеної системи оподаткування на загальну систему oподаткування.

Слід зазначити, що фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Розділ II додатку Ф4 до нової форми декларації заповнюється особами, які провадять незалежну професійну діяльність.

У додатку Ф4 до нової форми декларації передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для податку на доходи фізичних oci6 та військового збору. Якщо за результатами остаточного розрахунку податку на доходи фізичних ociб за результатами звітного податкового року фізична особа-підприємець має надміру сплачені податки (від’ємне значення), така сума податку включається до рядка 5.2 додатку Ф4 та рядка 21 нової форми декларації.

При заповненні податкових декларацій щодо доходів, отриманих у 2015 poцi, слід враховувати, що ставка податку на доходи фізичних oci6 становить:

15 відсотків бази оподаткування – щодо доходів (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ), які не перевищують десятикратний розмір мінімальної заробтної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;

20 відсотків – якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати до суми такого перевищення. самозайняті особи застосовують ставку 20 відсотків до частини середньомісячного річного оподатковуваного доходу, що перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати;

подвійна ставка податку (30 або 40 відсотків) – до доходів, нарахованих як виграш чи приз (крім виграшів, призів у лотерею, грошовi виграші у спортивних змаганнях) на користь резидентів або нерезидентів;

20 відсотків – для пасивних доходів, у тому числі нарахованих у вигляді дивідендів за акціями та/або інвестиційними сертифікатами, що виплачуються інститутами спільного інвестування (крім зазначених у п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 ПКУ). Перелік пасивних доходів визначено п.п. 167.5.3 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, до яких, зокрема, відноситься iнвестицiйний прибуток, включаючи прибуток від операцій з облігаціями внутрішніх державних позик, у тому числі від зміни курсу іноземної валюти;

5 та 0 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених розділом IV ПКУ, зокрема при операціях з успадкування (дарування) та операціях з продажу (обміну) об’єктів нерухомого майна.

 

 

Звітність неприбуткових установ та організацій: результати 2015 року

 

Форма Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій затверджена наказом Міністерства доходів і зборів від 27.01.2014 №85 (далі – Наказ №85).

До затвердження визначеного п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації здійснюється подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій, затвердженого Наказом №85.

При цьому до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі - Реєстр), включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру для цілей подання Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій у частині застосування ознаки неприбутковості слід керуватися наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 №37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій».

При поданні Податкового звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій слід враховувати вимоги п. 46.4 ст. 46 ПКУ, яким визначено, якщо платник податків вважає, що форма податкової декларації, визначена центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, збільшує або зменшує його податкові зобов’язання, всупереч нормам ПКУ з такого податку чи збору, він має право зазначити цей факт у спеціально відведеному місці в податковій декларації.

Платник податків при необхідності може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання.

Зазначені роз’яснення надані листом ДФС від 04.01.2016 №102/7/99-99-19-02-01-17.

 

 

Спеціальний режим оподаткування: правила 2016 року

 

Для забезпечення розрахунків з бюджетом та перерахування коштів на спеціальні рахунки, сільськогосподарським підприємства, які станом на 1 січня 2016 року зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування, відкриваються три додаткові електронні рахунки для кожного виду діяльності відповідно до пункту 209.2 статті 209 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Такі рахунки відкриваються на доповнення до вже відкритих суб’єктами спеціального режиму оподаткування рахунків, на які перераховуються кошти для розрахунків з бюджетом (3751) та для перерахування коштів на спеціальні рахунки (3752).

Відзначимо, що перерахування коштів на такі рахунки встановлено підпунктом 209.2.1 пункту 209.2 статті 209 розділу V ПКУ.

Для реєстрації податкових накладних, складених починаючи з 01.01.2016, в Єдиному реєстрі податкових накладних та для сплати сум ПДВ до бюджету та на спеціальні рахунки при здійсненні, починаючи з 1 січня 2016 року, операції з постачання сільськогосподарської продукції сільськогосподарські товаровиробники повинні забезпечити перерахування необхідних коштів на додаткові рахунки, відкриті для здійснення відповідного виду операцій.

Детальніше про ці та інші зміни щодо перерахування коштів, необхідних для забезпечення реєстрації складених в 2015 році податкових накладних, які реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних після 1 січня 2016 року, йдеться у листі ДФС України від 05.01.2016 №203/7/99-99-19-03-02-17 «Про особливості застосування спеціального режиму оподаткування в сільському господарстві у 2016 році».

 

 

З 1 січня стартувала деклараційна кампанія – 2016

           З початку 2016 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2015 року.

           За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п'ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

           Для комфортного звітування громадян протягом січня-квітня 2016 року центри обслуговування платників податків працюватимуть за подовженим режимом роботи, при цьому подати декларацію можна буде також й у вихідні дні. У разі необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації та допомогу в заповненні декларації.

           Також нагадуємо, що з 1 січня 2016 року запроваджується нова форма декларації про майновий стан і доходи, в якій об’єднано звітність по податку на доходи фізичних осіб та військовому збору. Враховуючи це, за результатами 2015 року податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору визначатимуться в одній податковій звітності.

          Детальніше про особливості деклараційної кампанії 2016 року можна дізнатися за посиланням­­­­­­­­­­­­­­ http://sfs.gov.ua/deklaruvannya-dohodiv-gromadyan-2016/.

 

 

Для обрахунку транспортного податку з нового року враховують мінімальну заробітну плату

 

Відзначимо, що 1 січня 2016 року набув чинності Закон України від 24.12.2015 р. №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.

Так, для платників транспортного податку з 2016 року оподатковуватимуться легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Для порівняння нагадаємо, що в 2015 році цей податок сплачувався за легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мали об’єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Із зазначеної дати власникам авто слід буде звертати увагу вже не на дату їх реєстрації в ДАІ, а на дату їх випуску, зазначену виробником у супровідних документах автомобіля.

Підпункт 267.2.1 Податкового кодексу України відзначено, що вартість автомобілів визначатиметься центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою КМУ, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об’єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщуватиметься на його офіційному веб-сайті. 

 

 Податок на прибуток: правила для 2016 року

Зазначимо, що 1 січня 2016 року набув чинності Закон України від 24.12.2015 р. №909-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році”.

Так, для платників податку на прибуток у 2016 році повертається квартальний звітний період лише для тих, хто має доходи більш ніж 20 млн грн (п. 137.4-137.5 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)). Скасовано авансові платежі з податку на прибуток, проте є виняток для сплати авансового внеску у розмірі 2/9 суми податку, визначеного до сплати у декларації за 9 місяців 2016 року. Цей авансовий внесок слід сплатити буде до 31.12.2016 р., і сплачуватимуть його відповідно лише ті, хто подаватимуть декларацію поквартально.

Зауважимо, що ставки з податку на прибуток залишаються на рівні 2015 року.

При розрахунку об’єкту оподаткування за 2015 рік, а це новий п. 40 до підрозділу 4 р. ХХ ПКУ, за яким фінансовий результат до оподаткування у 2015 році зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів. Аналогічна норма (пп. 140.4.1 ПКУ) діятиме з 01.01.2016 року і для наступних звітних періодів

 

 

Акцизний податок з роздрібних продаж: виправлення помилок

 

Державна фіскальна служба України надала роз’яснення щодо методики нарахування 5-відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами, порядку відображення у фіскальному чеку суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами тощо.

Детально про це йдеться у листі ДФС України від 31.12.2015 р. №48131/7/99-99-19-03-03-17 „Про виправлення помилок при адмініструванні акцизного податку з роздрібних продажів”.

 

 

 

З 1 січня 2016 року розпочалася кампанія декларування доходів громадян, отриманих у минулому році

 

З 1 січня 2016 року стартувала кампанія декларування доходів громадян, отриманих у минулому році. Обов’язок щодо подання декларації про майновий стан і доходи передбачений для тих громадян, які отримували доходи, що підлягають оподаткуванню, але з яких податок не утримувався.

Нагадуємо, що наказом Міністерства фінансів України  від 2 жовтня 2015 року №859 затверджено нову форму податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкцію щодо її заповнення.

Нова форма декларації передбачає визначення податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору і вводиться в дію з 1 січня 2016 року. Одним із нововведень є зазначення платниками податків відомостей щодо отриманих доходів, які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та загальної річної суми доходу.

Окрім цього, зменшено кількість додатків до нової форми декларації з семи до чотирьох і заповнюються лише при отриманні доходів, які передбачають особливий розрахунок оподатковуваного доходу: при отриманні доходів від двох та більше податкових агентів, при операціях з інвестиційними активами, при отриманні іноземних доходів та само зайнятими особами. Також у категоріях об’єктів нерухомого/рухомого майна тепер зазначаються не назви об’єктів, а номер, що відповідає категорії об’єкта.

У додатку Ф2 до нової декларації здійснюється розрахунок  податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами.

При отриманні протягом звітного податкового року доходів з джерел за межами України заповнюється додаток Ф3.

Розрахунок оподатковуваного доходу від провадження підприємницької діяльності та провадження незалежної професійної діяльності здійснюється окремо за доходами в додатку Ф4 до нової декларації. Також в даному додатку передбачено визначення податкових зобов’язань окремо для податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

При декларуванні доходів за результатами 2015 року платникам податків слід враховувати, що розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, становить 1218 гривень.

 

 

Помилкова розрахункова операцію в РРО

 

Згідно з п. 7 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 № 417 (далі – Порядок), реєстрація видачі коштів при поверненні товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Якщо алгоритм роботи РРО не забезпечує окремого накопичення у фіскальній пам’яті від’ємних сум розрахунків:

- дозволяється реєструвати видачу коштів (скасування помилкової суми) за допомогою операції «службова видача»;

- забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Пунктом 8 розділу III Порядку передбачено, що якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, то матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги); відомості про товар (послугу); суму виданих коштів; номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається при скасуванні помилково проведеної через РРО суми розрахунку, де вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання (далі – СГ) і зберігаються протягом трьох років. При відсутності в СГ бухгалтерії зазначені акти підклеюються на останній сторінці відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Відповідальність до СГ за не складання акту про видачу коштів або не зазначення у ньому необхідних відомостей, при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, чинним законодавством не передбачена.

 

 

 

Земельна ділянка надана для ведення фермерського господарства: нарахування земельного податку

 

Плата за землю - обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Згідно із статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Права власності/користування земельними ділянками повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

Оскільки платником земельної ділянки є власник земельної ділянки, то фізична особа (засновник фермерського господарства), що отримала правовстановлюючий документ на земельну ділянку, в якому визначено цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства, сплачує земельний податок за вказану земельну ділянку. Нарахування фізичній особі (громадянину) сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають податкові повідомлення-рішення платникові до 1 липня поточного року (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

 

 

Чи можливе повернення роздрібного алкоголю продавцю при закінченні дії ліцензії?

 

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України від 19 грудня 1995 року №481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №481).

Законом №481 встановлено обов’язкові вимоги при здійсненні реалізації алкогольних напоїв (зокрема пива) та тютюнових виробів. Питання повернення продукції постачальникові Законом №481 не регулюється.

Статтями 236 та 268 Господарського кодексу України (далі – ГКУ) визначено порядок повернення продукції постачальнику. Відповідно до ст. 265 ГКУ умови поставки та повернення товарів регулюються договором поставки, укладеним між постачальником та покупцем.

Разом з цим, відповідно до ст. 15 Закону №481 зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі – Єдиний реєстр), незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб’єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

При цьому відповідно до абзацу одинадцятого частини другої ст. 17 Закону №481 за зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, передбачена штрафна санкція, а саме: 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

 

 

 

Доопрацьовано спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності

 

Департаментом розвитку ІТ ДФС України доопрацьовано спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності» у вигляді повного інсталяційного пакету (версія 1.20.5 від 15.12.2015 року), яке розміщене на офіційному веб-порталі ДФС України в розділі Електронна звітність>«Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності»».

З метою створення нових та удосконалення існуючих електронних сервісів для сторонніх організацій додано наступні форми:

J1602001 – «Запит щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела отримання доходів (у разі їх наявності) фізичними особами, які надають соціальні послуги»;

J1602101 – «Запит інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих фізичними особами»;

J1702001 – «Відповідь на запит "Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про наявність (відсутність) доходів та джерела їх отримання фізичними особами, які надають соціальні послуги"»;

J1702101 – «Відповідь на запит "Відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми отриманих доходів"».

 

Нюанси подання електронної звітності на початку 2016 року

 

             Державна фіскальна служба України повідомляє, що у зв’язку із завершенням бюджетного 2015 року з 1 по 4 січня 2016 року буде тривати проведення технологічних регламентних робіт в інформаційних системах ДФС.

            У зазначені дні платникам податків, які подають податкову звітність до контролюючих органів засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (далі – в електронній формі), засобами АС «Єдине вікно подання електронної звітності», будуть направлятись лише перші квитанції.

             По завершенню проведення технологічних регламентних робіт, почне здійснюватись обробка поданої з 1 по 4 січня 2016 року податкової звітності в електронній формі у штатному режимі і буде забезпечено формування та направлення засобами АС «Єдине вікно подання електронної звітності» других квитанцій. При цьому дата реєстрації у контролюючому органі прийнятої податкової звітності буде відповідати даті, зазначеній у першій квитанції.

             Отже, перевірку результатів обробки направленої з 1 по 4 січня 2016 року податкової звітності в електронній формі необхідно здійснювати, починаючи з 5 січня 2016 року.

             Враховуючи зазначене, рекомендується з 1 по 4 січня 2016 року подавати лише податкову звітність, для якої настає термін сплати нарахованих сум.  

 

Необхідні документи для взяття на облік інвестора

 

Відповідно до п. 4.5 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 №462) (далі – Порядок) для взяття на облік (реєстрації) інвестора (оператора) і угоди про розподіл продукції як платника податків інвестор (оператор) зобов’язаний протягом 10 календарних днів після реєстрації угоди або після набрання нею чинності подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (основним місцем обліку) такі документи:

- заяву за формою № 1-ОПП;

- копію зареєстрованої угоди про розподіл продукції;

- копію свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції.

Якщо багатостороння угода про розподіл продукції передбачає можливість реєстрації не лише оператора, але й інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою, то податкові номери інвесторам за такою угодою надаються контролюючими органами за основним місцем обліку інвесторів на підставі отриманого від оператора рішення про реєстрацію всіх інвесторів як платників податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції.

Інвестору (оператору) після взяття на облік угоди про розподіл продукції контролюючим органом видається (надсилається) Свідоцтво про реєстрацію інвестора та угоди про розподіл продукції як платника податків за формою №4-УРП (додаток 3 до Порядку) (п. 3.10 розділу III Порядку).

 

 

Сплата земельного податку при тимчасовому припиненні господарської діяльності

 

Відповідно до ст.ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV ПКУ (п. 269.2 ст. 269 ПКУ).

Зокрема, юридичні особи – платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку третьої груп для провадження господарської діяльності (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Якщо під час здійснення юридичною особою господарської діяльності земельні ділянки використовувалися для провадження такої діяльності, і юридична особа звільнялася від сплати земельного податку за ці земельні ділянки відповідно до п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, то у разі тимчасового припинення господарської діяльності на юридичну особу також розповсюджується норма п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ.

Отже єдиною умовою звільнення юридичної особи – платника єдиного податку третьої групи від сплати земельного податку є не результати фінансово-господарської діяльності, а безпосереднє використання земельних ділянок для здійснення цієї діяльності.

Враховуючи зазначене, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи - власники земельних ділянок не є платниками земельного податку у разі тимчасового припинення господарської діяльності, якщо під час здійснення діяльності земельні ділянки платником використовувалися.

 

 

 

Терміни сплати податків і зборів у зв’язку з  перенесенням термінів подання податкових декларацій

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації, крім встановлених випадків.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України десятиденного строку для сплати визначеного у декларації податкового зобов’язання пов’язаний саме із таким робочим днем. Тобто десятиденний строк для сплати податку слід рахувати від фактичної дати останнього дня подання декларації за відповідний період.

Нагадуємо, що відповідно до пункту 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім передбачених випадків, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року, крім випадків, передбачених пп. 49.18.4 та 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Податкового кодексу України;

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців – протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені Податковим кодексом України.

Детальніше з цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на веб-порталі ДФС України, дане роз’яснення у підкатегорії 135.04

 

Звітуємо про видані на відрядження або під звіт кошти

 

Відповідно до п.п. 170.9.2 п. 170.9 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, до закінчення п’ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

- завершує таке відрядження;

- завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Згідно із п.п. 170.9.3 п. 170.9 ст. 170 ПКУ дія цього пункту поширюється також на витрати, пов’язані з відрядженням чи виконанням деяких цивільно-правових дій, що були оплачені з використанням корпоративних платіжних карток, дорожніх, банківських або іменних чеків, інших платіжних документів, з урахуванням таких особливостей:

а) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку отримав готівку з застосуванням платіжних карток, він подає звіт про використання виданих на відрядження коштів і повертає суму надміру витрачених коштів до закінчення третього банківського дня після завершення відрядження;

б) у разі якщо під час службових відряджень відряджена особа – платник податку застосував платіжні картки для проведення розрахунків у безготівковій формі, а строк подання платником податку звіту про використання виданих на відрядження коштів не перевищує 10 банківських днів, за наявності поважних причин роботодавець (самозайнята особа) може його продовжити до 20 банківських днів (до з’ясування питання в разі виявлення розбіжностей між відповідними звітними документами).

Нагадаємо, що форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядок його складання затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання».

 

 

Податок на прибуток: врахування сплачених податків за межами України

 

Відповідно до п.п. 141.4.9 п. 141.4 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими розділом ІІІ ПКУ.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом цього періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

- податок на капітал/майно та приріст капіталу;

- поштові податки;

- податки на реалізацію (продаж);

- інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

 

 

    

При отриманні компенсації з бюджету, що виплачуються мобілізованим працівникам, роботодавцю необхідно здійснити перерахунок понижуючого коефіцієнта за попередні періоди

 

Згідно з п. 9 прим. 5 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) по 31 грудня 2015 року при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам та/або при нарахуванні винагороди за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами розмір єдиного внеску, встановлений частиною п’ятою та абзацом другим частини шостої ст. 8 Закону №2464 для платників єдиного внеску, визначених в абзацах другому, третьому, четвертому та сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464, застосовується з понижуючим коефіцієнтом за умови виконання одночасно усіх встановлених цим пунктом умов.

При цьому для розрахунку понижуючого коефіцієнту береться, зокрема, показник «База нарахування у звітному місяці», який розраховується як сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу (надані послуги) за цивільно-правовими договорами, допомоги по тимчасовій непрацездатності та допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, на яку нараховується єдиний внесок у звітному місяці 2015 року/кількість застрахованих осіб платника у звітному місяці 2015 року, яким нараховані виплати.

Оскільки сума середнього заробітку, нарахованого (виплаченого) працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, є базою нарахування єдиного внеску, то вона враховується при обчисленні показника «База нарахування у звітному місяці».

Водночас ч. 3 ст. 119 Кодексу законів про працю передбачено, що за працівниками, зокрема, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 встановлено, що виплати, які компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

При отриманні роботодавцем компенсації з бюджету в межах середнього заробітку за попередній звітний період, у якому розмір єдиного внеску застосовувався з понижуючим коефіцієнтом, значення показника «База нарахування звітного періоду» зменшується на суму компенсації. Відтак такий роботодавець повинен здійснити перерахунок понижуючого коефіцієнту за відповідний звітний період з урахуванням норм п. 9 прим. 5 розд. VIII Закону №2464.

 

Депутати Верховної Ради та керівництво фіскальних і митних органів Тернопільщини  обговорили проблемні питання регіону

 

У Головному управлінні ДФС у Тернопільській області відбулась робоча зустріч керівництва фіскальних та митних органів області із народними депутатами, які представляють у Верховній Раді України громаду Тернопільщини.

Вступним словом робочу зустріч розпочав начальник Головного управління ДФС в області Ігор Комендат, який поінформував присутніх про результати діяльності обласного відомства у 2015 році. В ході заходу народні депутати Микола Люшняк, Ігор Побер, Михайло Головко, Тарас Юрик та Роман Заставний обговорили основні зміни до Бюджетного та Податкового кодексів, що пропонуються урядом та їх вплив на формування місцевих бюджетів. Депутати озвучили основні проблемні питання, які надходять до них від бізнесу щодо митного законодавства та діяльності митниць. Також обговорювали шляхи підвищення інвестиційної привабливості області.

Зважаючи на те, що троє депутатів з Тернопільщини, Михайло Головко, Тарас Юрик та Роман Заставний є членами Комітету Верховної ради України з питань податкової та митної політики, обговорення актуальних питань щодо податкового та митного адміністрування проходило в площині  конкретних пропозицій до законопроектів. Зокрема, запропоновано сільськогосподарським виробникам ІV групи, які застосовують спецрежим оподаткування замість введення обмеження обсягу річного доходу 2 млн грн, що призведе до переведення значної кількості суб’єктів господарювання на загальну систему оподаткування, дещо збільшити ставку бази оподаткування. Беручи до уваги те, що область аграрна, також пропонується підтримати сільське господарство шляхом залишення коштів на спецрахунках сільгоспвиробників з подальшою їх диференціацією, скажімо у 2016 році залишати на спецрахунках сільськогосподарських підприємств 75 відсотків, у 2017 році - 50 відсотків, а у 2018 році вийти на запропоновані урядом -  25 відсотків.

Учасники заходу винесли на обговорення ряд інших пропозицій до законопроектів, які за сприяння народних депутатів регіону будуть почуті на всеукраїнському рівні. Проведення таких робочих зустрічей є позитивним моментом співпраці законодавчих та виконавчих органів і сприятимуть вирішенню багатьох проблемних питань Тернопільщини.

Об’єкт нерухомості не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки -  декларація не подається

 

Відповідно до п.п. 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Відповідно до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств;

и) об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність;

і) будівлі дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від форми власності та джерел фінансування, що використовуються для надання освітніх послуг.

Відтак, якщо суб’єкт господарювання є власником житлової та/або нежитлової нерухомості та має документальне підтвердження віднесення даного об’єкта до категорій, визначених п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, то такий суб’єкт господарювання звільняється від обов’язку подавати податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

Поворотно фінансова допомога для „спрощенця”

 

Відповідно до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) поворотна фінансова допомога – це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення.

Підпунктом 292.1.1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ встановлено, що доходом фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі.

До складу доходу не включаються, зокрема суми фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців з дня її отримання (п. 292.11 ст. 292 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи є календарний рік, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи – календарний квартал (п. 294.1 ст. 294 ПКУ).

Водночас платники єдиного податку першої та другої групи при перевищенні протягом року обсягу доходу подають до контролюючого органу податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

З урахуванням зазначеного, для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої та другої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний рік, сума поворотної фінансової допомоги, що не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, відображається у складі доходів такого платника за підсумками податкового (звітного) року, на який припадає термін її повернення (за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ). Якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у зазначений вище термін і при цьому отримані протягом податкового (звітного) періоду доходи перевищують обсяги доходів, встановлені п. 291.4 ст. 291 ПКУ, то платники єдиного податку першої та другої групи мають подати податкову декларацію у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку третьої групи, для яких податковим (звітним) періодом є календарний квартал, відображення суми поворотної фінансової допомоги, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за підсумками звітного кварталу, на який припадає термін повернення такої допомоги.

Оподаткування поворотної фінансової допомоги, отриманої фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, яка не повертається протягом 12 календарних місяців з дня її отримання, здійснюється за ставками, визначеними у пп. 293.2, 293.3 ст. 293 ПКУ, за умови не перевищення обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ. При перевищенні у податковому (звітному) періоді обсягу доходу, визначеного п. 291.4 ст. 291 ПКУ, платник єдиного податку зобов’язаний застосувати до суми перевищення ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.

Відповідальність платника при відмові допуску до перевірки

 

Відповідно до абзацу шостого п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п’ятому п. 81.1 ст. 81 ПКУ, не дозволяється.

При відмові платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п. 81.2 ст. 81 ПКУ).

Згідно з п. 94.1 ст. 94 ПКУ адміністративний арешт майна платника податків (далі – арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов’язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПКУ).

 

Платники єдиного податку, що перевищили мільйонний дохід, застосовують РРО в обов’язковому порядку

 

Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України (із врахуванням змін, внесених Законом України від 01.07.2015 р. №569 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реестраторів розрахункових операцій») реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої i третьої груп (фізичними особами-підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.

При перевищенні в календарному році зазначеного обсягу доходу застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у вcix наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Якщо фізичні особи-підприємці за попередні квартали поточного року перевищили обсяг доходу 1000000 грн, то з 1 січня 2016 року такі платники зобов’язані при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.

 

Особливості справляння земельного податку

 

3 1 січня 2015 року плата за землю – це місцевий податок, який є однією iз складових податку на майно.

Miсцеві податки i збори встановлюються рішеннями, які в межах повноважень приймають сільські, селищні та міські ради. Встановлення місцевих податків i зборів здійснюється у порядку, визначеному Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Розділом XIII ПКУ передбачено граничний розмір ставок земельного податку, у розрізі категорій земельних ділянок ставки визначаються рішенням місцевої ради.

При цьому за відсутності рішення місцевої ради про встановлення місцевих податків i зборів, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм ПКУ iз застосуванням мінімальних ставок, а плата за землю – із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю (п. 12.3 ст. 12 ПКУ). Зазначену норму також необхідно враховувати для розрахунку суми земельного податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Водночас згідно з ПКУ місцевим радам не надано право встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків i зборів для окремих юридичних oci6 та фізичних осіб-підприємців i фізичних oci6 або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Згідно з ПКУ, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право.

Порядок застосування пільг зі сплати земельного податку викладено в Узагальнюючій податковій консультації щодо застосування пільг зi сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, затвердженій наказом ДФС від 28.05.2015 р. №379.

Відповідно до п.287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відтак суб’єктам господарювання, які не оформили відповідно до законодавства право власності або користування землею, необхідно звернутися до органів виконавчої влади та/або органів місцевого самоврядування для оформлення та реєстрації такого права.

 

Сума штрафу за неправомірне застосування платником податку податкової соціальної пільги не відображається у податковому розрахунку за ф. 1ДФ

 

Відповідно до п.п. 169.2.4 п. 169.2 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) якщо платник податку порушує норми п. 169.2 ст. 169 ПКУ, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга (далі – ПСП) застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання ПСП за всіма місцями отримання доходу починаючи з місяця, в якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування ПСП відновлюється.

Платник податку може відновити право на застосування ПСП, якщо він подасть заяву про відмову від такої пільги всім роботодавцям із зазначенням місяця, коли відбулося таке порушення, на підставі чого кожний роботодавець нараховує і утримує відповідну суму недоплати податку та штраф у розмірі 100% суми цієї недоплати за рахунок найближчої виплати доходу такому платнику податку, а у разі, коли сума виплати недостатня, - за рахунок наступних виплат. Якщо сума недоплати та/або штрафу не були утримані податковим агентом за рахунок доходу платника податку, то такі суми включаються до річної податкової декларації такого платника податку. При цьому право на застосування ПСП відновлюється з податкового місяця, що настає за місяцем, в якому сума такої недоплати та штраф повністю погашаються.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4 затверджено форму Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі – Порядок).

Відтак нормами Порядку не передбачено відображення у податковому розрахунку штрафних санкцій, які застосовуються до платника податку у разі порушення ним норм застосування ПСП.

Якщо працедавець у поданому податковому розрахунку за ф. 1ДФ за звітний період зазначив ознаку ПСП, надану платнику податку, який не мав права на її застосування, то необхідно провести відповідне коригування показників цього податкового розрахунку та подати уточнюючий податковий розрахунок за цей період. Коригування показників ф. 1ДФ проводиться за правилами, встановленими Порядком.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі на веб-порталі ДФС України, дане роз’яснення у категорії 103.25.

 

Електронний цифровий підпис можна оформити за довіреністю

 

Відповідно до п. 5.1 Регламенту Акредитованого центру сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС передбачено, що заявник може бути представлений довіреною особою, якщо немає можливості його особистої присутності в Акредитованому центрі сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС (далі - АЦСК ІДД ДФС). У цьому випадку заявник надає довіреність на подання документів для реєстрації.

Представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб – підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в АЦСК ІДД ДФС здійснюється особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.

Заявник наділяє представника відповідними повноваженнями для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) (подання до відокремлених пунктів реєстрації реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення, скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

 

 

Витрати на розробку веб-сайту: облік прибутку

 

Згідно з п. 1.3 Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 25.10.2002 №327/225, веб-сайт – сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб’єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет.

З урахуванням положень частини 1 ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» веб-сайт відноситься до об’єктів права інтелектуальної власності (авторського права).

Розміщення веб-сайту в мережі Інтернет передбачає реєстрацію доменного імені та власне розміщення веб-сайту (хостинг).

Статтею 1 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що доменне ім’я – це ім’я, що використовується для адресації комп’ютерів і ресурсів в Інтернеті.

Згідно з Порядком підключення до глобальних мереж передачі даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року №522, абоненти підключаються лише через операторів (суб’єктів господарювання, які надають послуги з доступу до глобальних мереж передачі даних).

Відповідно до п.п. 14.1.120 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нематеріальні активи - право власності на результати інтелектуальної діяльності, у тому числі промислової власності, а також інші аналогічні права, визнані об’єктом права власності (інтелектуальної власності), право користування майном та майновими правами платника податку в установленому законодавством порядку, у тому числі набуті в установленому законодавством порядку права користування природними ресурсами, майном та майновими правами.

Підпунктом 138.3.4 п. 138.3 ст. 138 ПКУ визначено 6 груп нематеріальних активів, щодо яких нараховується амортизація. Зокрема, у податковому обліку до групи 6 включаються інші нематеріальні активи (право на ведення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

З урахуванням викладеного, витрати платника податку, пов’язані з розробкою веб-сайту та його розміщенням в мережі Інтернет (реєстрація доменного імені та хостинг), відносяться до 6 групи – інші нематеріальні активи. При цьому розрахунок амортизації здійснюється відповідно до норм п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

 

 

Коли суб’єкт господарювання не застосовує РРО

 

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон) суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Згідно з п. 1.4 гл. 1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 із змінами та доповненнями, безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Згідно із п. 12 ст. 9 Закону реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Отже, при здійсненні розрахункових операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) застосування реєстратора розрахункових операцій є обов’язковим.

При здійсненні розрахунків у безготівковій формі через установи банку реєстратор розрахункових операцій не застосовується.

 

Особливості подання декларації про майновий стан та доходи новоствореними ФОП

 

Фізичні особи-підприємці, які здійснюють діяльність на загальній системі оподаткування, подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 р. №859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (далі – податкова декларація).

Фізичні особи-підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому розпочата така діяльність. Вперше зареєстровані підприємці в податковій декларації також зазначають інформацію про майновий стан та доходи станом на дату державної реєстрації підприємця.

Підпунктом 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків), протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відтак, якщо новостворена фізична особа-підприємець перейшла на спрощену систему оподаткування у місяці або кварталі, в якому здійснена процедура державної реєстрації як суб’єкта господарювання, то вона подає до контролюючого органу за місцем своєї податкової адреси протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, податкову декларацію про майновий стан і доходи за період від дати державної реєстрації до переходу на спрощену систему оподаткування.

 

Податковим агентом не здійснено перерахунок сум доходів і сум податкової соціальної пільги: законодавча відповідальність

 

Відповідно до п.п. 169.4.2 п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) роботодавець платника податку зобов’язаний здійснити, у тому числі за місцем застосування податкової соціальної пільги, з урахуванням положень абзацу другого п. 167.1 ст. 167 ПКУ, перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги:

а) за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;

б) під час проведення розрахунку за останній місяць застосування податкової соціальної пільги у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника податку або у випадках, визначених п.п. 169.2.3 п. 169.2 ст. 169 ПКУ;

в) під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

Контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму грошових зобов’язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених ПКУ, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом. Так, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання платника податків на підставах, визначених, зокрема, п.п. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25% суми визначеного податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов’язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування –50% суми нарахованого податкового зобов’язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 ПКУ неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання у не повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 ПКУ та були виправлені відповідно до вимог
ст. 50 ПКУ.

Відтак чинним законодавством не передбачено відповідальності за нездійснення податковим агентом перерахунку сум доходів і сум податкової соціальної пільги, якщо за наслідками цього не виникло недоплати податку на доходи фізичних осіб та відсутні помилки в звітності.

Однак, якщо під час проведення перевірки контролюючий орган виявляє недоплату, яка виникла у результаті нездійснення податковим агентом перерахунку сум доходів і сум податкової соціальної пільги, такий контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, яку повинен сплатити податковий агент та застосовує до такого податкового агента передбачені штрафні санкції.

Начало формы

Конец формы

 

Хто підтвердить факт реєстрації платника ПДВ

 

Законом України від 24 жовтня 2013 року №657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» скасовано такі документи, як свідоцтво про реєстрацію особи платником податку на додану вартість та свідоцтво про реєстрацію як суб’єкта спеціального режиму оподаткування, та надано право платникам податку на додану вартість за їх запитом отримувати витяги із реєстру платників податку на додану вартість в контролюючих органах.

Оскільки отримання витягів з реєстру платників податку на додану вартість не є обов’язковим для платників, контролюючі органи не мають підстав вимагати їх у платників.

Підтвердженням факту реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість є наявність інформації про таку реєстрацію на офіційному веб-порталі ДФС, яка оновлюється щоденно.

Відповідні роз’яснення надані в листі Міндоходів від 17.01.2014 №1094/7/99-99-19-04-02-17 «Про окремі зміни в законодавстві».

 

 

 

За об’єкти нерухомості по яких встановлені нульові ставки, декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подається на загальних підставах

 

Відповідно до п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2%. розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування.

Згідно з п.п. 266.7.5 п. 266.2 ст. 266 ПКУ платники податку – юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Декларація) за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або не житлової нерухомості декларація юридичною особою – платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Форма Декларації, затверджена наказами Міністерства фінансів України від 01.07.2014 р. №735 та від 10.04.2015 р. №408 (звітність буде подаватись починаючи з 01.01.2016 р.), передбачає відображення ставки податку у графі 4 Декларації.

Відтак за об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб, по яких за рішенням сільської, селищної або міської ради встановлені нульові ставки, Декларація подається на загальних підставах.

 

 

Сума середнього заробітку, що виплачується мобілізованим працівникам за рахунок коштів роботодавця, є базою нарахування та утримання єдиного внеску

 

Відповідно до частини третьої ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 із змінами і доповненнями затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок № 105), який визначає механізм виплати зазначеної компенсації за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку № 105).

Пунктом 7 Порядку № 105 передбачено, що нарахування і сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на компенсацію проводяться відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 визначено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Разом з цим п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 передбачено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).

Статтею 2 Закону № 108 визначено структуру заробітної плати, яка включає, зокрема, додаткову заробітну плату.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

З метою нарахування та утримання єдиного внеску доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, встановлені ст. 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Отже, якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток та не отримує компенсаційні виплати, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання єдиного внеску.

 

Роздрібна торгівля підакцизними транспортними засобами

 

Абзацом другим пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів — це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та його промислових замінників, товарів, зазначених у пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Оскільки транспортні засоби, перелік яких визначено підпунктами 215.3.5, 215.3.51, 215.3.52, 215.3.6 та 215.3.7 п. 215.3 ст. 215 ПКУ до цієї норми не належать, то суб’єкти господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю підакцизними транспортними засобами, не є платниками акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами

В органах ДФС області корупційно-небезпечні напрями діяльності –

під пильним контролем

 

Відділ власної безпеки Головного управління ДФС у Тернопільській області покликаний здійснювати оперативний контроль за посадовими особами на корупційно-небезпечних напрямах діяльності органів ДФС (адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку, податкового боргу, контрольно-перевірочна робота, судово-претензійна діяльність, сфера дії кримінального законодавства, митне оформлення товарів тощо). Основна увага зосереджена на отримання, документування та реалізацію інформації щодо протиправних дій посадових осіб з метою одержання неправомірної вигоди, перш за все керівної ланки.

Співробітники підрозділу забезпечують постійну та ефективну взаємодію з іншими правоохоронними органами щодо обміну інформацією про вчинення корупційних та інших правопорушень у сфері службової діяльності працівників органів ДФС, а також про можливі протиправні або провокаційні дії стосовно Державної фіскальної служби та її працівників, у зв'язку із виконанням ними службових обов'язків.

Впродовж 2015 року зосереджено увагу на оперативному супроводженні адміністрування та упередження незаконного відшкодування податку на додану вартість, проведенні комплексу заходів щодо встановлення фактів причетності до протиправних дій посадових осіб ГУ ДФС в області.

Особлива увага приділяється контролю за станом стягнення податкового боргу у суб’єктів господарської діяльності - боржників. Також активізовано роботу за напрямом оперативного відстеження експорту лісу та пиломатеріалів учасниками ЗЕД, які акредитовані на Тернопільській митниці ДФС.

 

Фактична роздрібна ціна тютюнових виробів: нюанси формування

 

Відповідно до пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) акцизний податок — це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених ПКУ як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції). Отже, при формуванні фактичної роздрібної ціни реалізації тютюнових виробів 5% акцизний податок має бути включено до вартості тютюнових виробів з урахуванням ПДВ, які реалізовуються в роздрібній торгівлі.

Якщо суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібний продаж тютюнових виробів, зареєстровано платниками ПДВ, то фактична роздрібна ціна, за якою продають тютюнові вироби (ФРЦТВ), обчислюється таким чином:

ФРЦТВ = (РЦТВ : 100 х 120) : 100 х 105,

де РЦТВ — роздрібна ціна тютюнових виробів без ПДВ.

Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів за реалізовані тютюнові вироби (ПЗа) становитиме:

ПЗа = ФРЦТВ : 105 ? 5.

Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв):

ПЗпдв = (ФРЦТВ — ПЗа) : 120 ? 20.

Якщо суб’єктів господарювання не зареєстровано платниками ПДВ:

ФРЦТВ = РЦТВ : 100 ? 105;

сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів становитиме: ПЗа = ФРЦТВ : 105 ? 5.

 

Оновлено податкову декларацію з податку на прибуток

 

Набрав чинності 1 грудня 2015 наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860 (далі - Наказ №897), яким затверджено нову форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств. Також визнано такими, що втратили чинність накази:

- Міністерства фінансів України від 28.01.2013 №39 «Про затвердження форми Розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток та форми Повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток»;

Міністерства доходів і зборів України:

- від 16.12.2013 №810 «Про затвердження форми Податкової декларації про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи та Порядку ведення обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи»;

від 30.12.2013 №872 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства»;

від 27.01.2014 №84 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика»;

від 06.02.2014 №121 «Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток банку».

З повним текстом Наказу №897 можна ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

 

Коли суми допомоги по вагітності та пологах, отримані з бюджету або фонду соціального страхування, не є базою нарахування єдиного внеску?

 

Базою нарахування єдиного внеску для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є суми, що визначаються такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 8 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464). При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону №2464).

Водночас, згідно з п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема, суми допомоги по вагітності та пологах, які отримує платник податку з бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок для платників, зазначених у п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 34,7% бази нарахування єдиного внеску, визначеної п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 7 Закону №2464.

Розмір єдиного внеску (34,7%) включає в себе відрахування на пенсійне забезпечення у розмірі 33,2% і відрахування на випадок безробіття – 1,5%, є обов’язковим, але не містить відрахувань до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд), який здійснює виплату допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами.

Отримання допомоги від Фонду для платників, зазначених у п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, можливе за умови добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, шляхом укладення відповідного договору з органами ДФС та сплати добровільних внесків. Єдиний внесок у такому разі встановлюється у розмірі 36,6% (включає відрахування на пенсійне забезпечення у розмірі 33,2%, відрахування на випадок безробіття 1,5% та відрахування на випадок тимчасової втрати працездатності – 1,9%) від бази нарахування.

Виплати у зв’язку з вагітністю та пологами застрахованим особам здійснюються відповідно до Закону України від 23 вересня 1999 року №1105 «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці»).

Суб’єкти підприємницької діяльності, які не сплачують страхові внески до Фонду, можуть звернутися за допомогою по вагітності та пологах до управління праці та соціального захисту населення.

Таким чином, суми допомоги по вагітності та пологах, отримані з бюджету або Фонду фізичними особами-підприємцями, у тому числі фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які забезпечують себе роботою самостійно та не використовують найману працю, не є базою нарахування єдиного внеску.

 

Бажаєте бути платником ПДВ – подайте заяву та підтверджуючі документи

 

Відповідно до п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

Платники податку, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати реєстраційну заяву засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

У реєстраційній заяві зазначаються підстави для реєстрації особи як платника податку.

Пунктом 3.8 розділу III Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 визначено, що дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою підтвердження достовірності відомостей про відповідність особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1 ст. 181, п. 182.1 ст. 182 та п. 183.7 ст. 183 ПКУ, така особа відповідно до п. п. 20.1.2 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, п. 73.3 ст. 73 ПКУ на вимогу контролюючого органу подає документи, що підтверджують такі відомості.

Підтвердженням відповідності вимогам п. 181.1 ст.181 та п.182.1 ст.182 ПКУ є будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, що засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо). Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

 

 

Сума середнього заробітку, виплачена працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період оподатковується ПДФО

 

Частиною 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок №105), яким визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, зокрема призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Відповідно до п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Отже, у разі нарахування (виплати, надання) роботодавцем суми середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вказаний дохід є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

З метою оподаткування доходи, отримані працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у вигляді суми середнього заробітку та компенсаційної виплати з бюджету у межах середнього заробітку, встановлені ст. 119 КЗпП, слід розглядати окремо, оскільки види таких доходів є різними.

Разом з цим роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.3 ст. 169 ПКУ).

Так, враховуючи зазначене, роботодавець в разі отримання компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, які виплачуються таким роботодавцем відповідно до Порядку №105, має право здійснити перерахунок ПДФО, нарахованого на суми середнього заробітку вказаної категорії осіб.

 

 

Отримані мобілізованими працівниками компенсації звільняються від оподаткування військовим збором

Частиною 3 ст. 119 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року №322-VIII із змінами та доповненнями (далі – КЗпП) передбачено, що за працівниками, зокрема, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію, зберігаються місце роботи, посада і компенсується із бюджету середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову, незалежно від підпорядкування та форми власності. Виплата таких компенсацій із бюджету в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 затверджено Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом (далі – Порядок №105), яким визначено механізм виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, зокрема, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2501350.

Виплата компенсації проводиться підприємствами, установами, організаціями у строки, визначені ст. 115 КЗпП (п. 6 Порядку №105).

Згідно з п.п. 1.1 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Від оподаткування військовим збором звільняються доходи, що згідно з розд. IV ПКУ не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (п.п. 1.7 п. 16 прим. 1 підрозділ 10 розд. ХХ Перехідних положень ПКУ).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (п.п. «и» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 ПКУ).

Враховуючи зазначене вище, дохід, отриманий працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у вигляді компенсаційних виплат, який виплачується роботодавцем за рахунок коштів державного бюджету у межах середнього заробітку відповідно до Порядку №105, звільняється від оподаткування військовим збором.

 

 

Нормативно-грошова оцінка проведена: ставка земельного податку

 

Згідно із ст. 10 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) плату за землю як складову податку на майно включено до місцевих податків.

Пунктом 12.3 ст. 12 ПКУ визначено, що сільські, селищні і міські ради у межах повноважень та з урахуванням граничних розмірів ставок встановлюють своїми рішеннями місцеві податки і збори, які є обов’язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Також відповідно до пункту 4 статті 33 Закону України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» справляння плати за землю належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Пунктом 274.1 ст. 274 ПКУ визначено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження), встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставка земельного податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності) (п. 274.2 ст. 274 ПКУ).

Таким чином, ставки земельного податку для суб’єктів господарювання державної та комунальної форми власності за земельні ділянки, нормативно-грошову оцінку яких проведено, визначаються рішеннями органів сільських, селищних, міських рад в межах норм, визначених п. 274.1 ст. 274 ПКУ:

- для сільськогосподарських угідь - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки;

- для інших земельних ділянок - у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.

 

 

Документ, що регулює укладання договору про визнання електронних документів

 

Договір про визнання електронних документів укладається відповідно до норм Закону України від 22 травня 2003 року №857-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», Закону України від 22 травня 2003 року №852-IV «Про електронний цифровий підпис» та положень Інструкції з підготовки та подання податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 16.04.2008 за №320/15011.

Нагадаємо, що фіскальною службою спрощено процес укладання договорів про визнання електронних документів (далі – Договір), надісланих в електронній формі, а саме, починаючи з 25 листопада 2015 року, платником податків укладається один Договір з органом ДФС за основним місцем обліку, який надає право подавати електронні документи до будь-якого органу ДФС, в якому такий платник перебуває на обліку.

До Договору додаються посилені сертифікати відкритих ключів. Для формування та подання Договору розроблено новий електронний формат за кодом І(Р)1391004.

Договір з органом ДФС за неосновним місцем обліку не укладається.

 

 

Середній заробiток та компенсаційні виплати з бюджету, нараховані мобілізованим працівникам: особливості оподаткування ЄСВ та код категорії застрахованих осіб

 

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) передбачено, що базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для роботодавців та найманих працівників є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно із Законом України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108).

Разом з тим, частиною сьомою ст. 7 Закону №2464 передбачено, що не нараховується на виплати та не утримується єдиний внесок з виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Порядок виплати компенсації підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року №105 із змінами і доповненнями (далі – Порядок) згідно з п. 6 якого виплата компенсацiї проводиться пiдприємствами, установами, органiзацiями у строки, визначенi ст. 115 Кодексу законів про працю України.

Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. №435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – Порядок № 435).

Так, п. 9 Порядку №435 встановлено, що для формування страхувальником у розрізі кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу) у звітному місяці призначена таблиця 6 додатка 4 до Порядку №435. При цьому такі відомості формуються з урахуванням кодів категорій застрахованих осіб, визначених у додатку 2 до Порядку №435.

Відтак, якщо роботодавець нараховує мобілізованим працівникам середній заробіток, але не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету та, відповідно, не отримує такі компенсації, то така сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця, у складі заробітної плати є базою нарахування та утримання єдиного внеску і в таблиці 6 додатка 4 до Порядку № 435 відображається з кодом категорії застрахованих осіб «47».

Водночас при нарахуванні мобілізованим працівникам виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, таким особам присвоюється код категорії застрахованих осіб «48». Нарахування та утримання єдиного внеску з таких виплат не здійснюється.

 

 Коли за несвоєчасну сплату податків відповідає банк

 

За порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених Податковим кодексом України (далі - ПКУ), а також несе іншу відповідальність, встановлену ПКУ, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Зазначені норми встановлено пунктом 129.6 ст. 129 ПКУ.

Згідно з п. 129.7 ст. 129 ПКУ не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України (далі - НБУ) економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Контролюючий орган не застосовує до суб'єкта господарювання штрафні санкції у випадку несвоєчасного перерахування (неперерахування) податків, зборів, платежів до бюджетів та державних цільових фондів з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання НБУ економічних нормативів такого банку.

Суб'єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку.

 

 

Відображення списаної заборгованості на користь фізичної особи у 1ДФ юридичною особою

 

Згідно з п.п. 164.2.7 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II ПКУ, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу.

Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, інші доходи, які згідно з ПКУ не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відображаються у податковому розрахунку за ф. №1ДФ під ознакою «127».

Відтак юридична особа у податковому розрахунку за ф. 1ДФ відображає суму списаної на користь фізичної особи заборгованості, за якою минув строк позивної давності та розмір якої не перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, під ознакою доходу «127», як виплата інших доходів.

 

 

 

Перехідний період для заміни касової техніки

 

Звертаємо увагу, що пункт 8 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР, доповнено абзацами другим та третім у такій редакції:

«З 1 січня 2015 року дозволяється первинна реєстрація лише реєстраторів розрахункових операцій, які створюють контрольну стрічку в електронній формі, та електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг), реєстраторів розрахункових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Дозволяється до 1 січня 2016 року використання електронних контрольно-касових апаратів, введених в експлуатацію до 1 січня 2015 року, що створюють контрольну стрічку в друкованому вигляді та подають до фіскальних органів по дротових або бездротових каналах зв'язку тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій та/або в безготівковій формі, яка міститься в їх фіскальній пам'яті, і при цьому не подають електронних копій розрахункових документів».

Таким чином, користувачам зареєстрованих та введених в експлуатацію до 01.01.2015 електронних контрольно-касових апаратів, що подають до органів фіскальних органів тільки інформацію про обсяг розрахункових операцій (2-звіти), встановлено перехідний період тривалістю 1 рік для доопрацювання або заміни існуючої касової техніки на таку, яка забезпечує подання по електронних каналах зв'язку електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків.

 

Пеня: нарахування та відображення

 

Згідно з п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) грошове зобов’язання платника податків – сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Нагадаємо, пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пеня, визначена п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження, а п.п. 129.1.3 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб.

Підпунктом 4 п. 5 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків – юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, визначено, що в акті документальної перевірки не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення.

Формами податкових повідомлень-рішень, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», передбачено попередження платника податків про нарахування пені при несплаті в установлений строк податкового зобов’язання.

Отже, в актах перевірок сума пені, розрахована відповідно до ст. 129 ПКУ, не зазначається. Попередження про нарахування пені зазначається у відповідних прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях, які надсилаються (вручаються) платнику податків у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

 

Плата за землю – якщо вказано невірно КОАТУУ

 

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.

Форма Податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 30.12.2013 № 865, використовується платниками до 01.01.2016. Починаючи з 01.01.2016 запроваджується форма податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560.

При поданні податкової декларації з плати за землю з невірно вказаним КОАТУУ, за місцезнаходженням земельної ділянки виникає факт неподання або несвоєчасного подання декларації і до такого платника податку застосовуються штрафні санкції.

Штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) передбачені ст. 120 ПКУ.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПКУ якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків, установлених п. 50.2 ст. 50 ПКУ:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п’яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.

Отже, при самостійному виявленні платником помилки, зокрема невірно вказано код органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ, у раніше поданій ним податковій декларації з плати за землю, такий платник повинен подати:

- за КОАТУУ, який вказано невірно - уточнюючу податкову декларацію з плати за землю, в якій відобразити до зменшення податкове зобов’язання по платі за землю без застосування штрафів, передбачених п. 50.1 ст. 50 ПКУ;

- за вірним КОАТУУ – річну податкову декларацію або щомісячні податкові декларації з плати за землю за типом «Звітна».

 

 

Звільнення від санкцій на півроку: можливість для реєстрації РРО

 

Пункт 9 Прикінцевих положень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 6 липня 1995 року №265/95-ВР викладено у такій редакції:

«суб'єкти господарювання при наданні послуг у разі проведення розрахунків у касах з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку; при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції) - до 1 липня 2015 року.

При цьому санкції за порушення вимог цього Закону у період з 1 липня 2015 року до 1 січня 2016 року не застосовуються до суб'єктів господарювання, які до 1 серпня 2015 року уклали договори на постачання реєстраторів розрахункових операцій, включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, і ввели в експлуатацію такі реєстратори в порядку, встановленому цим Законом, до 1 січня 2016 року;

суб'єкти господарювання при виконанні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти у разі, якщо ці операції виконуються не в касах уповноважених банків, операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування - до 1 січня 2016 року».

Отже, вказані суб'єкти господарювання, які з 01.01.2015 мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій, звільняються від санкцій за порушення вимог цього Закону на півроку, що дає їм змогу зареєструвати, ввести в експлуатацію відповідні реєстратори розрахункових операцій для виконання вимог чинного законодавства.

Детальніше про ці та інші зміни йдеться у листі ДФС України від 19.11.2015 №42704/7/99-99-22-07-03-17.

 

Для громадян, що звернулись за призначенням житлових субсидій, діє електронний сервіс ДФС

 

З 20 листопада 2015 року Державною фіскальною службою України запроваджено новий електронний сервіс «Інформування громадян про результати обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення».

Громадяни та працівники органів соціального захисту населення, вказавши реєстраційні дані фізичної особи, можуть в телефонному режимі отримати необхідну інформацію, звернувшись до Інформаційно-довідкового департаменту ДФС за контактним телефоном 0-800-501-007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів) або (044) 454-16-13 з 8.00 до 20.00 (крім суботи та неділі).

Так, за результатами обробки файлів-запитів щодо доходів фізичних осіб, які звернулись за призначенням житлових субсидій, що надходять від підрозділів соціального захисту населення, можуть бути отримані різні значення:

– інформацію про доходи, отримані фізичною особою, надано у файлі-відповіді;

– надано відповідь про відсутність інформації в Державному реєстрі щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку;

– недіючий реєстраційний номер облікової картки платника податків/ фізична особа за вказаними даними про серію та номер паспорта на обліку не перебуває;

– реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито/ фізичну особу з такими даними про серію та номер паспорта знято з обліку;

– незаповнені або некоректно заповнені поля, що обов’язкові для заповнення (у графі «Примітка» зазначений перелік полів, які незаповнені або некоректно заповнені);

5* – реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія, номер паспорта та прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, що зазначені у запиті, не відповідають інформації яка міститься у Державному реєстрі (у графах «ПІБ фізичної особи в ДРФО» зазначено дані про прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, що значаться в Державному реєстрі на момент обробки запиту);

– невірно вказано період, за який запитується інформація (може приймати значення: поточний рік або рік, що передує поточному);

– у файлі-запиті надійшло більш ніж один запис по одній фізичній особі.

Відтак за результатами обробки файлу-запиту 5*, якщо дані у такому запиті органу соціального захисту населення відповідають реєстраційним даним паспортного документу фізичної особи та містять розбіжності в даних про прізвище, ім’я або по батькові в Державному реєстрі, пропонуємо фізичній особі звернутись до відповідного територіального органу ДФС для внесення змін до Державного реєстру.

Та навпаки, якщо дані у файлі-запиті органу соціального захисту населення не відповідають реєстраційним даним паспортного документа фізичної особи, необхідно відповідному органу соціального захисту населення сформувати та направити до ДФС новий файл-запит з виправленими даними по даній фізичній особі

Призначили тимчасово виконуючого обов’язки керівника або

головного бухгалтера – подайте зміни

 

Відповідно до п. 66.1 ст. 66 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставами для внесення змін до облікових даних платників податків є, зокрема:

- інформація органів державної реєстрації;

- документально підтверджена інформація, що надається платниками податків.

Порядок внесення змін до облікових даних платників податків встановлено розділом ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Мінфіну від 22.04.2014 № 462) (далі – Порядок).

При виникненні змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік, крім змін, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (далі – ЄДР), та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов’язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова реєстраційна заява за формами № 1-ОПП, № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни» або за формою № 1-РПП – з позначкою «Перереєстрація, зміни».

Платники податків – юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб зобов’язані подати реєстраційну заяву за формою № 1-ОПП з позначкою «Зміни» з відомостями стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб до контролюючого органу у 10-денний строк з дня взяття на облік чи виникнення змін у облікових даних платників податків.

Відомості стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи, також оновлюються контролюючими органами у Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб на підставі реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін), якщо така реєстраційна заява була подана в один із способів, визначених п. 183.9 ст. 183 ПКУ, та задоволена контролюючим органом. У цьому разі платник податків звільняється від подання до контролюючого органу заяви за формою № 1-ОПП у зв’язку із зміною відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку юридичної особи (п. 9.3 розділу IX Порядку).

Отже, стосовно платників податків, відомості про яких включаються до ЄДР:

- інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника оновлюється в контролюючих органах на підставі відомостей, отриманих від державного реєстратора, в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;

- інформація про головного бухгалтера оновлюється на підставі заяви за ф. № 1-ОПП з позначкою «Зміни» та уточнених документів або реєстраційної заяви платника податку на додану вартість (про реєстрацію, перереєстрацію або внесення змін);

- стосовно платників податків, відомості про яких не включаються до ЄДР, інформація про зміну або призначення тимчасово виконуючого обов’язки керівника та/або головного бухгалтера оновлюється на підставі уточнених документів та заяви за ф. № 1-ОПП.

 

 

Сплата п’ятивідсоткового акцизу при реалізації нафтопродуктів або скрапленого газу

 

Відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

При цьому реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - це продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ (нафтопродукти, скраплений газ, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, а також паливо моторне альтернативне), безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (абзаци перший та другий п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Якщо суб’єкт господарювання здійснює продаж нафтопродуктів або скрапленого газу іншому суб’єкту господарювання для використання у його комерційній діяльності, то такі операції не є об’єктом оподаткування акцизним податком. Водночас, якщо такий продаж здійснюється через мережу АЗС та/або пункти реалізації газу, то така реалізація незалежно від форми розрахунків, є роздрібним продажем нафтопродуктів та/або газу кінцевому споживачеві для їх некомерційного використання. Таким чином, податкові зобов’язання зі сплати 5- відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів та/або газу через мережу АЗС та/або пункти реалізації газу безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків (готівкова, безготівкова), під час здійснення розрахункових операцій.

Слід зазначити, що чинними нормами ПКУ не передбачено визначення поняття «некомерційне» або «комерційне» використання підакцизних товарів.

Відповідно до економічної сутності комерційне використання підакцизних товарів передбачає подальший перепродаж, перероблення (використання як сировини) чи перетворення товарів, а некомерційне споживання товару передбачає використання його для кінцевого споживання, тобто не передбачає подальшого перепродажу, перероблення (використання як сировини) чи перетворення товарів.

З цим та іншими роз’ясненнями можна ознайомитися у загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (веб-портал ДФС, вкладинка «Інформаційно-довідковий ресурс», дане роз’яснення у категорії 116.02)

 

Платник єдиного податку третьої групи і ПДВ: заповнюємо графи книги обліку доходів і витрат

 

Порядок ведення книги обліку доходів і витрат платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579 (далі – Порядок).

Фізичні особи – підприємці, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів і витрат (далі – Книга), у якій щоденно, за підсумками робочого дня, відображають отримані доходи і понесені витрати (п. 1 Порядку).

Відповідно до п. 6 Порядку графи 2, 3 та 6 розділу II «Витрати» Книги заповнюються в такому порядку:

- у графах 2 і 3 відображаються витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) без податку на додану вартість, у тому числі суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), які не відшкодовуються платникам податку; транспортно-заготівельні витрати; інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг) і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях;

- у графі 6 зазначається сума інших витрат, які понесені у зв’язку з провадженням господарської діяльності платника податку, зокрема витрат на зв’язок, сплату орендних та комунальних платежів тощо.

Враховуючи вищевикладене, у графах 2, 3 та 6 Книги відображаються документально підтверджені витрати, безпосередньо пов’язані з одержанням доходу, на підставі первинних документів про здійснення витрат в день фактичної оплати.

У графі 1 Книги проставляється дата фактичної оплати на підставі документа про оплату.

 

 

 

Нова форма Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт

 

Наказом Міністерства фінансів України від 29 вересня 2015 року №841 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» (далі – Наказ №841) затверджено нову форму звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт та Порядок складання такого звіту.

З повним текстом Наказу №841 можна ознайомитись у розділі «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу .

Водночас наказ Міністерства доходів і зборів України від 24.12.2013 р. №845 «Про затвердження форми Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, та Порядку його складання» втратив чинність.

 

 

Випадки не нарахування пені

 

Відповідно до п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) виконанням податкового обов’язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов’язань у встановлений податковим законодавством строк.

Нагадаємо, пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов’язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно із п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов’язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) (п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ).

Отже, при поданні уточнюючої звітності платником податків після граничного терміну її подання, але до граничного терміну сплати сум податкових зобов’язань, пеня не нараховується.

 

 

Зведена податкова накладна: коли перевищення оформляють авансом

 

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

Платники податку при здійсненні постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

- покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

- покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Якщо станом на дату складання зведених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Нагадаємо, що виписку податкових накладних регулює Порядок заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 вересня 2014 року №957.

 

 

Оптова торгівля сидром та перрі - за окремою ліцензією

 

Відповідно до абзацу двадцять п’ятого ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання на провадження одного із зазначених у Законі №481 видів діяльності протягом визначеного строку.

Абзацом сьомим ст. 1 Закону №481 визначено, що алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

Частиною першою ст. 15 Закону №481, зокрема встановлено, що оптова торгівля алкогольними напоями може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензій.

Плата за ліцензії справляється органом, що видає ліцензії, і зараховується до місцевих бюджетів.

При цьому згідно з частиною п’ятою ст. 15 Закону №481 річна плата за ліцензії на право оптової торгівлі встановлена у розмірі:

- алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту) - 500000 гривень;

- сидром та перрі (без додання спирту) - 780 гривень.

Таким чином суб’єкт господарювання, який має ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, має право здійснювати оптову торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) лише за умови отримання окремої ліцензії на оптову торгівлю сидром та перрі (без додання спирту).

 

 

Про податкову реформу – з перших уст фахівців Державної фіскальної служби України

 

У п’ятницю, 13 листопада, в актовій залі Головного управління ДФС у Тернопільській області відбувся  регіональний семінар суб’єктів господарювання на тему: «Актуально про податок на прибуток, ПДВ, ПДФО. Військовий збір і ЄСВ на практиці». Його організатором виступило керівництво державного підприємства «Сервісно-видавничий центр» ДФС України.

У зв’язку з тим, що кінець минулого року приніс чимало нововведень для бізнесу та громадян у рамках податкової реформи, прийнято ряд Законів України, які внесли зміни до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів,  провідні фахівці Державної фіскальної служби України зустрілися і з платниками Тернопільської, Чернівецької, Рівненської та Івано-Франківської областей, аби спільно знайти відповіді на запитання, що виникають у їхній повсякденній діяльності.

Із вітальним словом до учасників заходу звернувся заступник начальника Головного управління ДФС в області Сергій Господарик, який, зокрема, зазначив:

 «В рамках податкової реформи відбуваються позитивні зміни для бізнесу – ми поступово відходимо від кліше «карального органу», перетворюючись у сервісну службу. Відбулось зменшення кількості податків, запроваджено  мораторій на перевірки, збільшилась кількість електронних сервісів, які мінімізують вплив людського фактору. Окрім цього, функціонує запровадженна система електронного адміністрування ПДВ, а реєстрація підприємницької діяльності здійснюється протягом 24 годин. Це ще раз доводить, що ми рухаємося у правильному керунку».

У ході семінару відбувся конструктивний діалог. Лектори дали вичерпні відповіді на численні запитання платників  щодо нововведень у податковому законодавстві з актуальних питань оподаткування  податком на прибуток, ПДВ, податком на доходи фізичних осіб, застосування на практиці військового збору та ЄСВ.

 

Реєстри ліцензій та торгівлю алкогольними та тютюновими виробами

 

На суб-сайті Територіальних органів ДФС у Тернопільській області можна ознайомитись із реєстрами виданих, анульованих та призупинених ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та реєстрами виданих, анульованих та призупинених ліцензій на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами в період з 01.10.2015-31.10.2015 р.

Також, до вашої уваги перелік діючих ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та діючих ліцензій на роздрібну торгівлю тютюновими виробами станом на 01.11.2015.

Витрати на ремонт орендованих основних засобів: право на амортизацію

 

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розд. III ПКУ.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 ПКУ.

Підпунктом 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 ПКУ встановлено, що розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПКУ, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 п. 138.3. ст. 138 ПКУ. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 №181, та Методичними рекомендаціями з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 №561 (далі – Методичні рекомендації №561).

Затрати орендаря на поліпшення об’єкта операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигод, які первісно очікувалися від його використання, відображаються орендарем як капітальні інвестиції у створення (будівництво) інших необоротних матеріальних активів. Такі затрати зараховуються до складу основних засобів як первісна вартість нового об’єкта підгрупи 2.7 класифікації основних засобів, наведеної в п. 7 Методичних рекомендацій № 561 (абзац другий п. 8 П(С)БО 14, п. 21 Методичних рекомендацій №561).

У податковому обліку для розрахунку амортизації витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів зараховуються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

При цьому при визначенні об’єкта оподаткування платник податку – орендар на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ст. 138 ПКУ має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ст. 138 ПКУ.

 

Одне постачання – дві податкові накладні: виправляємо помилку

 

Відповідно до п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:

- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;

- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.

Розрахунки коригування, складені платником податку до податкових накладних, що не видаються отримувачу, що сформовані до 1 лютого 2015 року, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, підлягають реєстрації в ЄРПН таким платником податку.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Отже, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складення двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої) податкової накладної.

 

 

Продаж набутого у спадщину майна: оподатковування ПДФО

 

Відповідно до п. 172.1 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.

Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину.

Відповідно до ст. 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема :

- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 га;

- для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 га, в селищах – не більше 0,15 га, в містах – не більше 0,10 гектара.

Згідно з п. 172.2 ст. 172 Податкового кодексу України дохід, отриманий платником податку від продажу протягом звітного податкового року більш як одного з об’єктів нерухомості, зазначених у п. 172.1 цієї статті, або від продажу об’єкта нерухомості, не зазначеного в цьому пункті, підлягає оподаткуванню за ставкою 5%, визначеною п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України.

Дохід від продажу об’єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об’єкта, розрахованої органом, уповноваженим здійснювати таку оцінку відповідно до закону.

Окрім цього, п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір (далі - збір).

Відповідно до пп. 1.1 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу, зокрема фізична особа - резидент.

Об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу), зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Ставка збору становить 1,5% об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 16 1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відтак, дохід отриманий від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року одного з об’єктів нерухомості, одержаних у спадщину, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та збором. При цьому земельні ділянки, не повинні перевищувати норми безоплатної передачі, визначеної ст. 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення.

 

 

Вирішити проблему допоможе «Пульс»

 

З початку року на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» від платників податків Тернопільщини надійшло 30 звернень, в тому числі до ДФС України – 5 звернень, ГУ ДФС та ОДПІ – 21, до Тернопільської митниці – 4 звернення.

Усі звернення, які надійшли на адресу органів Головного управління ДФС в області, були оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадуємо, сервіс «Пульс» – це пряма лінія за номером 044-284-00-07, на яку платники податків мають змогу не лише подати звернення у телефонному режимі, але й отримати результат про вжиті заходи та проведену перевірку.

Основні зміни у порядку обліку платників податків і зборів та порядку реєстрації платників ПДВ

 

Нагадуємо, що у жовтні 2015 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.08.2015 р. № 747 «Про затвердження Змін до Порядку обліку платників податків і зборів та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість» (далі – Наказ № 747).

Так, відповідно до розділів ІІІ та VІ Порядку обліку платників податків і зборів взяття на облік платників податків та передача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР) даних про взяття їх на облік у контролюючих органах здійснюється у день отримання відомостей з ЄДР. Такими змінами забезпечено реєстрацію бізнесу протягом 24 годин та приведено Порядок обліку у відповідність до Закону України від 12.02.2015 р. № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».

Серед основних змін також визначено, що перелік документів, який подається відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку обліку платників податків і зборів нерезидентом для взяття на облік в контролюючих органах, приведений у відповідність до положень ст. 64 розділу II Податкового кодексу України (далі – Кодекс) зі змінами, внесеними Законом України від 17 липня 2015 року № 655-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків».

Окремі зміни внесено щодо обліку та реєстрації договорів управління майном та договорів про спільну діяльність без створення юридичних осіб.

Також Наказом № 747 викладено у новій редакції додаток 13 до Положення про реєстрацію платників ПДВ, яким встановлюється форма витягу з реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР). Нова форма витягу структурована та у зв’язку з прийняттям Закону України від 16.07.2015 р. № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» витяг доповнено реквізитами додаткового рахунка в системі електронного адміністрування ПДВ сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 розділу V Податкового кодексу України, призначеного для перерахування коштів на спеціальний рахунок.

Детальніше про основні зміни у порядку обліку платників податків і зборів та порядку реєстрації платників ПДВ можна ознайомитись у листі ДФС від 23.10.2015 р. № 39139/7/99-99-11-01-01-17, який розміщено на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

 

Особливості подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку

Законом України від 17 липня 2015 року № 652-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» (далі – Закон № 652), яким внесено зміни до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, зокрема, доповнено новим абзацом наступного змісту: «Платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу – з червня-грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя – з вересня-грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали – з грудня звітного (податкового) року та січня-травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов’язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій».

При цьому, враховуючи те, що положення Закону № 652 набрали чинності 13 серпня 2015 року, а граничний термін подання декларації за півріччя 2015 року настав 9 серпня 2015 року, платники податку на прибуток мають право скористатися вищевказаним правом у 2015 році лише за підсумками трьох кварталів 2015 року.

Детальніше із роз’ясненням щодо подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку можна ознайомитись у листі ДФС України від 21.10.2015 № 38881/7/99-99-15-02-01-17 «Про подання податкової декларації з податку на прибуток у разі неотримання прибутку або отримання збитку»

На допомогу платникам податків – електронні сервіси фіскальної служби

З вересня цього року набрали чинності зміни до статті 54 Податкового кодексу України, відповідно до яких консультації ДФС (окрім узагальнюючих), що надаються в письмовій або електронній формі, підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків і його податкової адреси.

Головне управління ДФС у Тернопільській області на виконання зазначених вимог розпочало опублікування таких індивідуальних роз’яснень. Вони розміщені на суб-сайті Територіальних органів ДФС в області у підрубриці «Головна > Корисні посилання > Податкові консультації»

Окрім цього, Державною фіскальною службою України впроваджено новий електронний сервіс «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису».

Для надання такої послуги фізична особа-платник податків повинна сформувати відповідний запит в електронному вигляді, підписати його електронним цифровим підписом та надіслати на електронну адресу «Єдиного вікна подання електронної звітності ДФС».
За результатами обробки запиту на електронну адресу платника надходить відповідь, що містить відомості про суми доходів.

Звертаємо увагу, що фізична особа-платник податків відповідно до норм Закону України «Про захист персональних даних» може сформувати запит на отримання інформації виключно про себе, інформація щодо третіх осіб у відповідь на такий запит не надається.

З метою формування запиту про доходи використовується «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності/запитів до «Єдиного вікна подання електронної звітності», яке є загальнодоступним для використання.

В зазначеній рубриці розміщено детальну інструкцію щодо користування програмним забезпеченням.

 

Застосовування РРО: підприємець — платник єдиного податку третьої групи перевищив обсяг доходу 1 млн грн

 

Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. При перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим і розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.

Отже, при перевищенні обсягу доходу понад 1 млн грн при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець на єдиному податку третьої групи зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.

 

Податок на нерухоме майно: знижений податок для релігійних організацій

 

Законом України від 14 травня 2015 року № 420-VIII «Про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування нерухомості релігійних організацій» (далі – Закон № 420) внесено зміни щодо оподаткування нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, які набрали чинності з 1 липня 2015 року.

Так, згідно з п.п. «и» п.п. 266.2.2 п. 266 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, та використовуються виключно для забезпечення їхньої статутної діяльності, включаючи ті, в яких здійснюють діяльність засновані такими релігійними організаціями добродійні заклади (притулки, інтернати, лікарні тощо), крім об’єктів нерухомості, в яких здійснюється виробнича та/або господарська діяльність.

Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 420 рекомендовано органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування Закону № 420 переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об’єктів нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій.

Нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами є офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).

Тобто нові ставки та пільги, встановлені рішеннями місцевих рад в межах наданих їм повноважень, застосовуються при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з моменту їх оприлюднення.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, релігійні організації можуть зменшити зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв’язку із змінами, внесеними до п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ, з дати офіційного оприлюднення рішення органу місцевого самоврядування, в межах наданих йому повноважень, про внесення змін до рішення про встановлення на 2015 рік податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

 

 

Звіт про суми податкових пільг без операцій, що не є об’єктом оподаткування

 

Відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ) не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів; надання послуг із загальнообов'язкового державного соціального страхування (у тому числі пенсійного страхування), недержавного пенсійного забезпечення, залучення та обслуговування пенсійних вкладів та рахунків учасників фондів банківського управління, адміністрування недержавних пенсійних фондів.

Згідно із пунктом 30.6 статті 30 ПКУ суми податку та збору, не сплачені суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, обліковуються таким суб'єктом - платником податків. Облік зазначених коштів ведеться в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 „Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг” (далі - Постанова № 1233). Системний облік видів пільг за їх кодами здійснюється Державною фіскальною службою у Довідниках податкових пільг.

Постановою № 1233 визначено, що суб'єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв'язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг за затвердженою формою. При цьому до такого звіту включаються лише ті податкові пільги, які визначаються за операціями з постачання товарів та/або послуг, що здійснюються на митній території України, є об'єктами оподаткування податком на додану вартість і відповідно до Податкового кодексу України та міжнародних договорів України, ратифікованих Верховною Радою України, звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, а також ті, до яких застосовані спеціальні режими оподаткування в галузі сільського господарства.

Враховуючи зазначене, операції, що не є об'єктом оподаткування, зокрема відповідно до підпункту 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 ПКУ, не відображаються в Довідниках податкових пільг та у звіті про суми податкових пільг.

 

Відповідальність при самостійному виправленні помилки щодо нарахованої (сплаченої) до бюджету суми військового збору

 

Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Статтею 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність.

Однак, якщо виправлення помилки зменшує суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу.

 

Понад 4,6 тисяч осіб перевірили відповідно до закону «Про очищення влади»

За інформацією Головного управління ДФС у Тернопільській області, на сьогодні проведено 4655 перевірок достовірності відомостей, зазначених в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які підлягають перевірці відповідно до Закону України «Про очищення влади». Перевірки здійснювались за спеціальним алгоритмом, який дозволяє виявляти недостовірність вказаних у декларації відомостей про наявність у суб’єктів декларування майна (майнових прав), а також невідповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

За результатами таких перевірок у 4615 декларантів правдивість наданих відомостей підтвердилась, у 40 – виявлено недостовірність чи невідповідність даних. Відповідні висновки перевірок направлено запитувачам та Мінюсту.

Загалом з початку року до підрозділів ДФС у Тернопільській області надійшло 6561 запит на проведення перевірок достовірності відомостей, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Варто нагадати, що відповідно до Закону України  «Про очищення влади» (частина третя статті 1, частина восьма статті 3), особа, яка вказала недостовірні відомості щодо набутого майна та не змогла пояснити його походження, позбавляється на 10-річний термін права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.

 

Зміни в процедурі реєстрації заявників в АЦСК ІДД ДФС за довіреністю

 

Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30 жовтня 2015 року для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в Акредитованому центрі сертифікації ключів ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.

Звертаємо увагу, що у нотаріально посвідченій довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Просимо поставитися з розумінням до змін в обслуговуванні клієнтів.

 

 

Коли активи відносять до основних засобів

 

Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України в податковому обліку основними засобами вважаються матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Нагадаємо, що підвищення межі вартості основних засобів з 2500 до 6000 гривень відбулося з 1 вересня 2015 року відповідно до Закону України від 17.07.2015 № 655-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків”.

 

 

 

Виправляємо помилки у звіті з ЄСВ

 

Якщо платник самостійно виявив заниження або завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні звітні періоди, то страхувальнику необхідно заповнити в розділі I таблиці 4 додатку 4 звіту з єдиного внеску наступні рядки:

• рядок 6 «Сума, на яку збільшено єдиний внесок у зв'язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (р. 6.1 + р. 6.2)» – відображається сума рядків 6.1 і 6.2;

• рядок 6.1 «34,7%» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив заниження сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в рядку 3 «Нараховано єдиного внеску, 34,7%» таблиці 4 додатку 4 за попередні звітні періоди;

• рядок 6.2 «2,6%» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив заниження сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в рядку 5 «Утримано єдиного внеску із застрахованих осіб, 2,6%» таблиці 4 додатку 4 за попередні звітні періоди;

• рядок 7 «Сума, на яку зменшено єдиний внесок у зв’язку з виправленням помилки, допущеної у попередніх звітних періодах (р. 7.1 + р. 7.2)» – відображається сума рядків 7.1 і 7.2;

• рядок 7.1 «34,7%» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відображених в рядку 3 «Нараховано єдиного внеску, 34,7%» таблиці 4 додатку 4 за попередні звітні періоди. Відображається сума надміру нарахованого єдиного внеску в розмірі 34,7%;

• рядок 7.2 «2,6 %» – заповняється страхувальником, якщо він самостійно виявив завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за попередні звітні періоди в рядку 5 «Утримано єдиного внеску із застрахованих осіб, 2,6%» таблиці 4 додатку 4. Відображається сума надміру нарахованого єдиного внеску в розмірі 2,6%;

• в рядку «Зміст помилки» вказується період, в якому виявлено помилку, а також сума та вид нарахування, на яке не нарахований та/або надміру нарахований єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При наявності декількох помилок описується кожна.

Якщо платник самостійно виявив заниження або завищення сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на суму допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами за попередні звітні періоди, то розділ II таблиці 4 додатку 4 звіту заповнюється аналогічно розділу I із застосуванням ставок в розмірі 33,2% і 2%.

 

Оподаткування доходу у вигляді прощеного кредитором боргу

 

Відповідно до Закону України  «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» з 1 січня 2015 року до Податкового кодексу України  були внесені зміни щодо порядку оподаткування податком на доходи фізичних осіб.  

Відповідно до п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст.165 Податкового кодексу України), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, на 2015 рік ця сума складає 609 гривень. Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Водночас зазначаємо,  що згідно з п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи,  як основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, за податкові періоди, починаючи з 1 січня 2015 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається лише основна сума  боргу (кредиту), анульованого (прощеного) за самостійним рішенням кредитора, не пов’язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності у розмірі, що перевищує у 2015 році – 609 грн, яка є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

 

Зміна мінімальної зарплати не впливає на ставки єдиного податку

Згідно з п. 293.1 ст. 93 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки єдиного податку для платників першої — другої груп встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, і третьої групи — у відсотках до доходу.

Так, п. 293.2 ПКУ зазначено, що фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб — підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

- для першої групи платників єдиного податку — у межах до 10% розміру мінімальної заробітної плати;

- для другої групи платників єдиного податку — у межах до 20% розміру мінімальної заробітної плати.

Розміри мінімальної заробітної плати на 2015 р. затверджено Законом України від 28.12.2014 р. № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із змінами і доповненнями (на 01.01.2015 р. — 1218 грн., з 01.09.2015 р. — 1378 грн.).

Статтею 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок у вигляді авансових внесків не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця, або можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Отже, платникам першої — другої груп єдиного податку у зв’язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати не потрібно перераховувати суму єдиного податку, яку було сплачено авансовим внеском до кінця поточного звітного року, оскільки сума єдиного податку за фіксованою ставкою, що підлягає сплаті до бюджету, розраховується від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, і не підлягає зміні протягом звітного року.

 

 

Відповідальність при самостійному виправленні помилки щодо нарахованої (сплаченої) до бюджету суми військового збору

 

Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку та/або до зміни платника податку – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, виникли у зв’язку з виконанням податковим агентом вимог п. 169.4 ст. 169 Податкового кодексу України та були виправлені відповідно до вимог ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня, визначена п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті (п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).

Притягнення до фінансової відповідальності платників податків за порушення законів з питань оподаткування, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не звільняє їх посадових осіб за наявності відповідних підстав від притягнення до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Статтею 163 прим. 4 Кодексу про адміністративні правопорушення неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян, – тягне за собою попередження або накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян-суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян – суб’єктів підприємницької діяльності у розмірі від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відтак, у разі самостійного виправлення помилки щодо нарахованої (сплаченої) суми військового збору, що збільшує суми податкових зобов’язань, до податкових агентів застосовується відповідальність у вигляді штрафу, пені та адміністративна відповідальність.

Однак, якщо виправлення помилки зменшує суми податкових зобов’язань, то до податкових агентів застосовується відповідальність лише у вигляді штрафу.

 

Понад 4,6 тисяч осіб перевірили відповідно до закону «Про очищення влади»

 

За інформацією Головного управління ДФС у Тернопільській області, на сьогодні проведено 4655 перевірок достовірності відомостей, зазначених в деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру осіб, які підлягають перевірці відповідно до Закону України «Про очищення влади». Перевірки здійснювались за спеціальним алгоритмом, який дозволяє виявляти недостовірність вказаних у декларації відомостей про наявність у суб’єктів декларування майна (майнових прав), а також невідповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на відповідних посадах, доходам, отриманим із законних джерел.

За результатами таких перевірок у 4615 декларантів правдивість наданих відомостей підтвердилась, у 40 – виявлено недостовірність чи невідповідність даних. Відповідні висновки перевірок направлено запитувачам та Мінюсту.

Загалом з початку року до підрозділів ДФС у Тернопільській області надійшло 6561 запит на проведення перевірок достовірності відомостей, передбачених Законом України «Про очищення влади».

Варто нагадати, що відповідно до Закону України  «Про очищення влади» (частина третя статті 1, частина восьма статті 3), особа, яка вказала недостовірні відомості щодо набутого майна та не змогла пояснити його походження, позбавляється на 10-річний термін права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.

 

Зміни в процедурі реєстрації заявників в АЦСК ІДД ДФС за довіреністю

 

Для протидії шахрайству та захисту законних інтересів заявників з 30 жовтня 2015 року для отримання послуг електронного цифрового підпису (далі – ЕЦП) представництво юридичних осіб (за винятком органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної форми власності), фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, в Акредитованому центрі сертифікації ключів ІДД ДФС здійснюватиметься особисто або виключно на підставі довіреності, посвідченої нотаріально. Зазначена довіреність повинна бути оформлена на номерному бланку суворої звітності.

Звертаємо увагу, що у нотаріально посвідченій довіреності необхідно надати представнику відповідні повноваження для отримання послуг ЕЦП (подання до АЦСК ІДД ДФС реєстраційних документів заявника, вчинення необхідних реєстраційних дій, генерація особистих ключів заявника, блокування, поновлення та скасування посилених сертифікатів тощо). Якщо реєстраційні документи заявника (реєстраційна картка тощо) підписані безпосередньо представником, в довіреності повинно бути додатково обумовлено наділення представника повноваженнями укладати від імені заявника договір про надання послуг ЕЦП.

Просимо поставитися з розумінням до змін в обслуговуванні клієнтів.

 

 

Реалізація алкогольних напоїв без супровідних документів – заборонена!

 

Транспортування горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу підприємства, на якому виробляються спирт етиловий, горілка та лікеро-горілчані вироби, без товарно-транспортних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі, з відміткою представника контролюючого органу на акцизному складі забороняється (п. 230.18 ст. 230 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

До суб’єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Крім того, згідно з п. 121.1 ст. 121 ПКУ незабезпечення платником податків зберігання первинних документів протягом установлених строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень (ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень).

Слід зауважити, що ст. 163 прим.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, тягне за собою накладення адміністративного штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

 

 

 

До послуг платників – цілодобовий сервіс «Пульс»

 

З початку року на антикорупційний сервіс ДФС України «Пульс» від платників податків Тернопільщини надійшло 28 звернень, в тому числі до ДФС України – 5 звернень, ГУ ДФС та ОДПІ – 19 звернень, Тернопільської митниці – 4 звернення.

Усі звернення, які надійшли на адресу органів ГУ ДФС в області та Тернопільської митниці ДФС, оперативно розглянуті у встановлений термін та вирішені по суті.

Нагадуємо, сервіс «Пульс» – це пряма лінія за номером 044-284-00-07, на яку платники податків мають змогу не лише подати звернення у телефонному режимі, але й отримати результат про вжиті заходи та проведену перевірку.

Система електронного адміністрування ПДВ: розрахунок коригування при обрахунку формули

 

Платники податку на додану вартість мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) на суму, обчислену за формулою, визначеною п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Крім того, п. 200 прим.1. 3 ст. 200 прим.1 ПКУ встановлено, що показники формули, за якою визначається сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, обраховуються з 01.07.2015. Під час обрахунку показників СумНаклОтр (сума ПДВ за отриманими податковими накладними) та СумНаклВид (сума ПДВ за виданими податковими накладними) також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015 та зареєстровані в ЄРПН, до податкових накладних, складених до 01.07.2015, що підлягали наданню покупцям - платникам податку.

Таким чином, розрахунки коригування, складені починаючи з 01.07.2015, до податкових накладних, складених до 01.07.2015 (у тому числі до 01.02.2015), під час обрахунку показників формули СумНаклОтр та СумНаклВид:

- враховуються, якщо податкові накладні підлягали наданню покупцям – платникам податку;

- не враховуються, якщо податкові накладні були складені на покупців – неплатників ПДВ.

 

 

За письмовою консультацією - до Головних управлінь ДФС в областях

 

Відповідно до п.п. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктом 52.4 ст. 52 ПКУ встановлено, що консультації, крім узагальнюючих, надаються:

- в усній формі - контролюючими органами;

- у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, та підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.

Отже, податкові консультації у письмовій формі мають право надавати ДФС, Головні управління ДФС у областях, м. Києві та Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників. Будь-які державні податкові інспекції мають право надавати податкові консультації виключно в усній формі.

 

Коли реалізація спирту здійснюється без акцизного податку

 

Спирт етиловий, який використовується як лікарський засіб, та спиртові або водно-спиртові настої реалізуються вроздріб тільки через аптеки у флаконах з медичного скла об’ємом не більше ніж 100 куб. сантиметрів, крім таких лікарських засобів, як бальзами.

Підпунктом «б» п.п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено ставку 0 гривень за 1 літр 100 відсотків спирту із спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 січня 2011 року № 19 «Питання використання спирту етилового для виробництва лікарських засобів» (далі – Постанова № 19) до лікарських засобів (у тому числі компонентів крові та виготовлених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів і еліксирів, для виробництва яких використовується спирт етиловий за нульовою ставкою акцизного податку, належать лікарські засоби, включені до Державного реєстру лікарських засобів, крім лікарських засобів, що мають міжнародну непатентовану назву «Етанол».

При цьому акцизний податок зі спирту, який використовується для виготовлення лікарського засобу «Спирт етиловий 70% (або 96%). Розчин для зовнішнього застосування 70% (або 96%) по 100 мл (або менше) у флаконах» сплачує до бюджету не виробник лікарських засобів, а державне підприємство – виробник спирту етилового, що реалізує спирт для цих потреб.

Стосовно оподаткування оптового та роздрібного продажу спирту, то відповідно до п.п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платниками акцизного податку, зокрема, є особи – суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів.

Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що реалізація суб’єктами господарювання підакцизних товарів – це, зокрема продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у п.п. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 ПКУ.

Оскільки вироблений підприємством товар не є алкогольним напоєм, а використовується як лікарський засіб у флаконах з медичного скла об’ємом не більше ніж 100 куб. сантиметрів, то на нього не розповсюджуються норми щодо оподаткування 5 відсотковим акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Земельні ділянки для

учасників АТО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анонси подій

Інформаційні послуги

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальна тема